Чи допоможе ратифікація Стамбульської конвенції подолати домашнє насильство. Пояснює правозахисниця

Чи допоможе ратифікація Стамбульської конвенції подолати домашнє насильство. Пояснює правозахисниця

Ексклюзивно
Чи допоможе ратифікація Стамбульської конвенції подолати домашнє насильство. Пояснює правозахисниця Ілюстративне фото: Єлизавета Серватинська, Суспільне

Цього року Україна може ратифікувати Стамбульську конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, заявила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Чому Стамбульська конвенція досі не ратифікована Україною та чи допоможе вона у подоланні проблеми домашнього насильства в ефірі Українського радіо прокоментувала віцепрезидентка громадської організації "Ла Страда-Україна" Марина Легенька.

Чому Стамбульська конвенція досі не ратифікована в Україні

“Фактично, є одна причина — це нерозуміння положень Стамбульської конвенції, нерозуміння її норм і страхи як серед депутатського корпусу, так і серед представників органів державної влади і загалом громадськості. І, фактично, слово "гендер" всіх лякає”, — сказала Марина Легенька.

За її словами, так відбувається через недостатню інформаційну кампанію.

“Можливо, у минулих скликаннях це відбувалося у зв’язку з тим, що не були прийняті певні застереження, які б могли стати значним поштовхом для ратифікації”, — сказала експертка.

Зокрема, за її словами, йдеться про застереження стосовно того, що норми конвенції не вносять змін до Сімейного кодексу. Конвенція не втручається у сім’ю і не встановлює гендерну ідентичність.

“Стамбульська конвенція — проти насильства, а не за щось інше. І її непідтримка — це значний крок у бік насильства та ненайкращих сімейних цінностей. Це крок до втрати сім’ї в цілому”, — пояснила Легенька.

Тому дуже важливою є роз'яснювальна робота, щоб кожен депутат зрозумів, що дає конвенція і що втрачає Україна у разі її нератифікації, додала експертка.

Що дає Стамбульська конвенція

Насамперед йдеться про престиж держави, залучення держави до міжнародних стандартів, до міжнародного документа, розповіла Легенька. За її словами, це значний крок у напрямку євроінтеграції. Якщо говорити про основні аспекти, на які спрямована конвенція, то це більш глибока та системна протидія домашньому насильству.

“Попри те, що Стамбульська конвенція містить у своїй назві захист жінок, коли мова йде про впровадження стандартів протидії домашньому насильству, то це стосується і жінок, і чоловіків, і дітей”, — пояснила експертка.

За її словами, ці стандарти є достатньо високими, включно з наданням допомоги постраждалим. Зокрема, йдеться про можливість розміщення в притулок, а також необхідність організації притулків у достатній кількості.

Крім того, окремі види злочинів, відповідно до конвенції, мають бути криміналізовані, наприклад, переслідування у випадку, якщо пара розлучилася чи не проживає разом.

“Також йде мова про криміналізацію сексуальних домагань як на робочих місцях, так і в транспорті і на вулиці. Сьогодні ці положення у зв’язку з нератифікацією Стамбульської конвенції не криміналізовані, але вкрай поширені”, — сказала Легенька.

Як Стамбульська конвенція може запобігти випадкам насильства

“На сьогодні вона вже запобігає насильству в Україні. Тому що ті законодавчі зміни, які ми сьогодні маємо, зокрема криміналізація домашнього насильства, відбулися завдяки Стамбульській конвенції і саме завдяки приведенню нашого законодавства у відповідність до стандартів Стамбульської конвенції”, — зазначила експертка.

За її словами, значний крок Україна вже зробила, але цього недостатньо. Для того, щоб запустити міжнародні стандарти і механізми, зокрема можливість звернення до Європейського Суду з прав людини саме з посиланням на норми Стамбульської конвенції, треба її ратифікувати в Україні.

“Це посилить існуючі механізми і дозволить впровадити нові, оскільки після ратифікації Україна матиме привести свої норми у відповідність до норм Стамбульської конвенції”, — пояснила Легенька.

Як ратифікація Стамбульської конвенції спрацювала в інших країнах

“Коли кажуть, що після ратифікації Стамбульської конвенції зросла кількість випадків насильства у якійсь країні, то це не повинно лякати, як і не повинно лякати те, коли говорять, що в Україні за останні роки зросла кількість випадків домашнього насильства”, — сказала експертка.

Вони просто стали більш видимими і почали реєструватися, пояснила Легенька.

“І це є заслугою законодавства та заслугою включення механізмів реагування. Тому цього не варто боятися, і це є добре”, — додала експертка.

За її словами, якщо говорити про кращі практики, то в Іспанії є вагомі норми стосовно непереслідування, стосовно дії приписів, носіння браслетів, які не дозволяють переслідувати постраждалу особу. Наші правоохоронні органи також обговорювали необхідність впровадження таких браслетів, сказала експертка.

“Австрія має термінові заборонні та обмежувальні приписи, які впроваджує, щоб не постраждала йшла з дому, як це відбувається у переважній більшості випадків в Україні, а саме кривдник має піти з дому”, — додала Легенька.

Саме кривдник має нести відповідальність, куди він має піти, а не жінка з дітьми.

“Вона, окрім самого випадку насильства, ще несе економічну та соціальну відповідальність, думаючи про те, де їй перебувати якийсь термін часу”, — сказала експертка.

Куди звертатися у випадку домашнього насильства

Кожен випадок є абсолютно індивідуальний, пояснила Марина Легенька. Проте, коли мова йде про обмежувальний припис, то переважній більшості потрібна безоплатна вторинна правова допомога. У такому випадку, за словами експертки, потрібно звертатися за такою допомогою, яка є гарантованою державою.

В Україні діють безкоштовні гарячі лінії для постраждалих від домашнього насильства, нагадала Легенька.

“Є гаряча лінія, діяльність якої забезпечується "Ла Страда-Україна". Вона є цілодобовою. Безкоштовний номер гарячої лінії 0 800 500 335 зі стаціонарного та 116 123 з мобільного. Також є урядова гаряча лінія за телефоном 15 47, куди можна звернутися з відповідним зверненням і повідомити про випадки домашнього насильства”, — сказала експертка.

За її словами, головне — проконсультуватися для того, щоб мати алгоритм дій, аби зрозуміти, куди звертатися в кожному конкретному випадку.

Що відомо

  • У 2020 році на офіційному сайті президента України електронна петиція із закликом ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію набрала потрібні 25 тисяч голосів.
  • 5 червня 2020 року Володимир Зеленський пообіцяв винести на розгляд Ради законопроєкт щодо її ратифікації, але це так і не було зроблено. Тому Марш жінок, один із учасників коаліції "За Стамбульську конвенцію", вирішив повторно зареєстрували петицію до президента України з проханням подати законопроєкт про ратифікацію до парламенту.
  • За даними організацій за права людини, близько 60 відсотків правоохоронців вважають повідомлення про насильство неправдивими, а 10-12 відсотків – "іноді прийнятними".
Дивіться також: "Фемінізм у кожну хату", "Часікі не тікають, вони електронні": фоторепортаж з Маршу жінок у Києві

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди