У справі викрадення та вбивства дніпрянина Ігоря Комарова на Балі новий поворот. На причетність перевіряють ветерана спецпідрозділу Головного управління розвідки «Кракен», також дніпрянина Гліба Новостройного. Слідчі державного бюро розслідувань пов'язують його з діяльністю дніпровських кол-центрів. Втім, кол-центри у Дніпрі вже не вперше фігурують у кримінальних справах. Замах на вбивство бізнесмена Вадима Єрмолаєва також пов'язують з ними. У справі про кол-центри нову підозру повідомили й нардепу Миколі Тищенку, якого вже судять у Дніпрі за конфлікт з ветераном «Кракена».
Три кримінальні історії. Чи справді кожна з них веде до дніпровських кол-центрів та силових структур? Чи випадкові ці збіги? Журналісти Суспільного розбиралися: де факти, а де — лише версії.
Та перш ніж перейти до суті — коротко про кол-центри і чому їх називають «дніпровськими». Це так звані «офіси», оператори яких телефонують людям, часто за кордон, і під різними приводами виманюють гроші.
«Реальність така, що в Дніпрі дуже вигідно займатися кол-центрами. Те, що ми чули від правоохоронців, оцінка кількості людей в Дніпрі, які задіяні в кол-центрах, від 10 до 30 тисяч. Для порівняння, це більше, ніж всіх айтішників в Дніпрі», — говорить керівник громадської організації «Громадський контроль» Денис Селін.
Про масштаби цієї кримінальної індустрії говорять і самі правоохоронці. За даними генпрокурора Кравченка, з початку 2026 року ліквідували понад 2 тисячі робочих місць у таких «офісах». Збитки потерпілих оцінили у понад 210 мільйонів гривень. Але чому після десятків обшуків та викриттів — кол-центри продовжують працювати?
«Зараз в них з'явилися величезні гроші, їхня робота поставлена на потік, і саме завдяки цьому вони набрали ваги в кримінальному світі і між собою час від часу вони вчиняють певні розборки. Когось викрадають, вимагають гроші, загалом головна мета — розділити сферу впливу. Бо найменший кол-центр на місяць може генерувати до 50 тисяч доларів виручки. Відверто, про ці офісні центри знають силовики. Це як знають про кожен конвертаційний центр в Україні, хто його "кришує", де вони працюють, в якому регіоні. Ці "офіси" генерують величезну суму грошей щомісячно. І ці гроші, ці статки дозволяють їм відмазуватися, відкуплятися від уваги з боку українських силовиків», — розповів експрацівник Служби безпеки України Іван Ступак.
Справа Комарова
Новий поворот в одній зі справ, яку повʼязують із дніпровськими «офісами». Публічною ця історія стала пів року тому. 26 лютого в Індонезії на острові Балі знаходять людські рештки. Експертиза покаже: вони належать викраденому напередодні і вбитому 28-річному дніпрянину Ігорю Комарову. Цю історію згодом назвуть справою «дніпровського офісника».
На можливу причетність до вбивства дніпрянина на Балі можуть перевіряти ветерана спецпідрозділу Головного управління розвідки України «Кракен». Також дніпрянина Гліба Новостройного. Його затримують 30 липня у Києві. Про це публічно повідомив командир «Кракена» Констянтин Немічев.
За його словами, 35-річний Гліб воював з перших днів вторгнення, брав участь у боях за Харків. Торік звільнився з військової служби за станом здоровʼя. Що ж саме йому інкримінують? Чи є серед підозр викрадення або вбивство людини?
Нагадаємо, за поданням правоохоронців Індонезії за підозрою у вбивстві Комарова Інтерпол у міжнародний розшук оголосив п'ятьох чоловіків. Їхні профайли оприлюднені на сайті відомства. Серед них двоє громадян Росії та Казахстану і троє громадян України. Один з українців — 34-річний Денис Галушко з Самара, що на Дніпропетровщині. І саме він за даними джерел «Української правди» є давнім знайомим затриманого ветерана «Кракена» Новостройного. У лютому 2026 року вони разом перебували на Балі. І саме в цей період там викрали та вбили Ігоря Комарова. Чи випадковий цей збіг?
Аби офіційно підтвердити, чи справді Новостройного перевіряють на причетність до вбивства на Балі, Суспільне відправило інформаційний запит до ДБР. Відповідь чекаємо. А от з ухвали Печерського суду Києва, де йому 31 липня обрали запобіжний захід, стало відомо наступне. Слідчі ДБР вважають, що ветеран Гліб Новостройний причетний до діяльності «так званих кол-центрів, розташованих у місті Дніпро».
Водночас в ухвалі зазначено, що у 2026-му році Новостройний справді відвідував Індонезію. Його відправили під домашній арешт. У його справі фігурують статті, зокрема, за ухилення від військової служби та незаконне поводження зі зброєю. Проте офіційної підозри у вбивстві чи викраденні людини — немає.
Замах на Єрмолаєва
Поки причетність ветерана «Кракена» до справи Комарова звучить як версія, у іншій гучній історії з дніпровським слідом з'являються вже чинний представник Головного управління розвідки України. Мова про спробу вбивства у Монако дніпровського підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва. Під час замаху тоді травмувалися і його син та неофіційна дружина. Усім трьом вдалось вижити.
Нагадаємо, дніпровський бізнесмен і забудовник Вадим Єрмолаєв раніше регулярно входив до списку 100 найбагатших людей України за версією Forbes. Згодом відмовився від українського громадянства на користь паспорта Кіпру. У грудні 2023 року президент Зеленський застосував проти Єрмолаєва санкції терміном на 10 років. Через його бізнес в окупованому Криму.
Підозрюваною у замаху на вбивство бізнесмена виявилась ромадянка України Анастасія Березовська. За даними прокуратури Монако, саме вона могла залишити саморобну бомбу біля будинку Єрмолаєва. А 17 липня генпрокурор України Руслан Кравченко оприлюднив відео замаху з камери спостереження.
За словами Кравченка, цей запис після вибуху виконавці намагались видалити. Але СБУ його відновила. Підозрювану ж Анастасію Березовську знайшли в Україні вбитою. У її вбивстві підозрюють двох чоловіків: чинний співробітника Головного управління розвідки України Владислава Реута та звільненого у квітні з СБУ Віталія Жиковича.
Чи причетні ці фігуранти й до спроби вбивства Єрмолаєва — в Офісі генпрокурора перевіряють. А сам Єрмолаєв за два тижні після вибуху озвучив власну версію. 15 липня у відкритому листі, який оприлюднило французьке видання Nice-Matin, він заявив: до замаху причетні співробітники ГУР.
Вже 16 липня представник ГУР Андрій Юсов у коментарі «РБК-Україна» звинувачення Єрмолаєва категорично відкинув і назвав це «оціночними політичними заявами, які шкодять слідству». А от яким міг бути мотив замаху — Єрмолаєв не каже. Як і офіційне слідство. Тут і зʼявляється версія «дніпровських кол-центрів».
«Я особисто, суб'єктивно, пов'язую, як одна з опцій, чому саме пан Єрмолаєв став жертвою цього замаху, це діяльність так званих кол-центрів, які масово розташовані в Дніпрі. Чому? Бо буквально в квітні його син Артур був визнаний винним судом Естонії у звинуваченні в організації такої шахрайської схеми. Він змушений був заплатити великий штраф, відсидів дуже невеликий проміжок часу в в'язниці, чотири місяці буквально, і все. І тут одразу згадується попередній випадок, так само пов'язаний з містом Дніпро, це березень 2026 року. Такі ж самі кол-центри, пан Комаров, якого було вбито, закатовано на Балі. Особисто я пов'язую це з перерозподілом сфер впливу», — зазначив Іван Ступак.
Втім, якщо оператувати фактами, то у 2025 році за запитом Інтерполу на Кіпрі справді було затримано сина Вадима Єрмолаєва — Артура. Суд відбувся в Естонії. Артура Єрмолаєва визнали винним у створенні та керівництві мережі шахрайських кол-центрів Мілтон групп, яка працювала з України.
Збитки слідство оцінило у понад 100 мільйонів євро. Але після угоди з прокуратурою Єрмолаєв молодший сплатив 8,5 мільйонів євро і отримав умовний термін. Справа сина і стала однією з причин, чому замах у Монако повʼязали з кол-центрами. Але сам Вадим Єрмолаєв 20 липня в інтервʼю французькому виданню Nice-Matin цей зв'язок заперечив.
Справа нардепа Тищенка
Є ще одна справа, де знову фігурують шахрайські кол-центри Дніпра. 29 червня, саме в день замаху на Вадима Єрмолаєва у Монако, НАБУ і САП в Україні оголосили нову підозру народному депутату Миколі Тищенку. За версією слідства, у 2023 році під прикриттям «боротьби з кол-центрами» Тищенко вимагав понад мільйон доларів — за невтручання в роботу певних шахрайських офісів.
У суді прокурори озвучили й подробиці. За їхніми словами, Тищенко нібито пропонував впливати на правоохоронців: блокувати слідчі дії в одних в кол-центрах, ініціювати їх у конкурентів та навіть сприяти передачі чужих «офісів» під контроль потрібних людей.
Вищий антикорупційний суд на час розслідування призначив Тищенку заставу у 10 мільйонів гривень. Згодом її внесли. Сам Тищенко справу назвав замовною та політичною і заявив: насправді боровся з кол-центрами. Але після цієї підозри зовсім по-іншому звучить друга кримінальна історія нардепа — вже безпосередньо у Дніпрі, яка сталася 20 червня 2024 року.
Того дня Тищенко приїжджає до Дніпра, за його словами, боротися з кол-центрами. Під час одного з таких рейдів з'являється відео, де люди в одязі кольору хакі та балаклавах на вулиці утримують чоловіка в цивільному. Біля них Микола Тищенко. Потерпілим виявляється дніпрянин, ветеран спецпідрозділу ГУР «Кракен» Дмитро Мазоха.
«Він там є начальником безпеки ботоферми "Девʼяточки"... Він до нас підійшов, спровокував мене, поліцейського, вдарив помічницю», — говорить тоді нардеп на відео, яке опублікував нардеп Гончаренко.
Але це — лише версія Тищенка. Підтвердження від правоохоронців, що ветеран «Кракена» справді мав стосунок до кол-центрів наразі немає. Цю інформацію в суді заперечує і сам Дмитро Мазоха. А Тищенка у Дніпрі нині судять за незаконне позбавлення волі ветерана.
Отже, три різні кримінальні справи. Але в усіх знову виникають дніпровські кол-центри та чинні або колишні силовики. І це повертає нас до значно більшої проблеми — самого ринку шахрайських колцентрів.
У квітні 2026 року Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності опублікувала окремий звіт про українські шахрайські кол-центри. За оцінкою експертів організації, жертвами «офісників» стають люди з щонайменше 29-ти країн світу.
За даними звіту, контролюють їх кримінальні угруповання, а заробляти вони можуть до мільярда доларів щомісяця. І попри цей кримінальний розмах, який визнають вже навіть європейці, ринок кол-центрів в Україні продовжує працювати. Чому?
«Без кришування цієї сфери бізнесу з боку силовиків, з боку адмінресурсу, ніхто б не зміг би працювати. Їх закрили б, тобто кожен користується певним захистом», — вважає експрацівник СБУ Іван Ступак.
Це оцінка Івана Ступака. Але після історії Ігоря Комарова ми запитали про це у правоохоронців. На записаному перед убивством відео Ігор Комаров назвав конкретних людей, які нібито за великі гроші «кришують» роботу кол-центрів. Чи перевіряли правоохоронці ці твердження? Ще пів року тому ми надіслали відповідні запити міністру внутрішніх справ, генпрокурору та директору ДБР. Відповіді отримали, але не на питання.
«Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора. Зважаючи на зазначене, підстав для задоволення запиту на інформацію в порядку Закону немає», — мовиться у відповіді ДБР.
Отже, масштаб шахрайських кол-центрів держава визнає. Обшуки проводить. Тисячі робочих місць закриває. Але публічної відповіді на питання — хто стоїть за ринком шахрайських кол-центрів і хто системно його захищає — досі немає.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
