Як військовий призов для жінок працює у світі

Як військовий призов для жінок працює у світі

Як військовий призов для жінок працює у світі Військовослужбовиця Армії США. Фото: Flickr

В Україні жінки низки професій повинні будуть стати на військовий облік. Після 2022 року жінок, які цього не зробили, будуть штрафувати підприємства від 5500 до 8500 грн. Це нововведення викликало обговорення в Україні: воно не означає обов'язкової служби для жінок, але за певних умов ті будуть призвані до армії.

Як у деяких країнах світу працює призов для жінок і як вони там служать у війську — в матеріалі Суспільного.

США

Служба в армії США є добровільною. Закон лише зобов’язує всіх громадян та іммігрантів (незалежно від їхнього юридичного статусу) "чоловічої статі" віком 18-26 років зареєструватися в системі воєнної повинності (Selective Service System – іншими словами, стати на військовий облік. Обов’язковий призов у США востаннє відбувався під час війни у В’єтнамі й був скасований у 1973 році.

Що стосується жінок, то вони, попри відсутність вимоги ставати на військовий облік, служать в американському війську – але переважно в тилу. Лише у 2013 році жінкам дозволили служити в бойових підрозділах армії США. Станом на 2020 рік 224 тисячі американських військових (або 17%) — саме жінки, пише ВВС.

У 2021 році членкиня Палати представників США демократка Крісі Голаган запропонувала внести поправку до Закону про затвердження національної оборони, який би прибрав словосполучення "чоловічої статі" з закону про воєнну повинність й таким чином зобов’язати ставати на військовий облік усіх незалежно від статі чи ґендеру. Але поправку законодавці не підтримали.

Ізраїль

Ізраїль – одна з небагатьох країн світу, де жінки зобов’язані пройти військову службу. Для них вона триває два роки (для чоловіків – два з половиною). Водночас від служби в армії можна відмовитися з релігійних чи психологічних міркувань (арабське населення Ізраїлю, приміром, узагалі звільнене від обов’язкової військової повинності, але може служити за бажанням).

Положення про обов’язковий призов чинне з часу заснування Ізраїлю у 1948 році. Спершу йшлося про службу в тилу – медсестер, вчителів, офісних працівників. Але у 1995 році Верховний суд Ізраїлю ухвалив, що жінки й чоловіки мають рівне право на військову службу, зокрема і в бойових підрозділах.

За даними Армії оборони Ізраїлю, жінки зараз становлять близько 40% усіх призовників і 25% офіцерського складу. Але при цьому на бойових посадах жінок станом на 2016 рік було лише 7%.

Німеччина

У Німеччині загальний військовий призов скасували у 2011 році. До цього він поширювався лише на чоловіків, а жінки могли служити в армії на волонтерських засадах. Колишня міністерка оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер у 2018 році висловилася за відновлення обов’язкового призову, але далі обговорень справа не пішла.

Що стосується права жінок на військову службу, то тривалий час вони могли служити лише в тилу. Але у 2001 році після рішення Суду ЄС Німеччина дозволила жінкам служити в бойових підрозділах. У 2007-му військовослужбовиця Повітряних сил Німеччини Ульріке Флендер першою в історії отримала ліцензію пілота винищувача.

Зараз з-поміж 183 тисяч військовослужбовців Бундесверу понад 22 тисячі (12%) – жінки.

Польща

У сусідній Польщі обов’язковий військовий призов був призупинений у 2008 році, але збереглося зобов’язання для всіх повнолітніх чоловіків стати на облік. Що стосується жінок, то з 1999 року – коли Польща стала членом НАТО – жінки можуть навчатися у військових академіях; з 2004 року ставати на облік повинні жінки, які мають освіту ветеринара чи медсестри. Водночас служити добровільно можуть усі жінки.

З 2015 по 2021 рік кількість жінок-військовослужбовиць в Польщі зросла майже удвічі – до 7,5%, або майже 8300. Це найшвидше зростання серед країн-членів НАТО, але першість за відсотковим співвідношенням посідають Угорщина, Франція і Польща (майже 20%, 15% і 12% відповідно).

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Що відомо

  • 17 грудня набув чинності наказ Міністерства оборони, згідно з яким жінки низки професій повинні будуть стати на військовий облік. Загалом у наказі представлені спеціальності від сфери громадського харчування до видавництва та поліграфії. У переліку є такі професії, як програмісти, лікарі, юристи, журналісти, музиканти, соціальні працівники, бухгалтери, співробітники ресторанів і готелів тощо. Граничний вік перебування в запасі та у військовому резерві — 60 років.
  • Наказ Міністерства оборони про ведення обліку придатних до військової служби жінок не зобов’язує до цього фізичних осіб-підприємців. А голова комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич ("Слуга народу") заявив, що перелік професій, представниці яких мають ставати на військовий облік, скоротять у "бік зменшення та здорового глузду".
  • До кінця 2022 року жоден керівник підприємства, де працюють жінки, а також самі жінки, які мають стати на облік, не нестимуть адміністративну відповідальність. Після кінцевого терміну взяття на облік жінок, яким це необхідно зробити, будуть штрафувати підприємства від 5500 до 8500 грн.
  • У ЗСУ запевняють, що зміни до закону, якими жінок деяких професій зобов'язують ставати на військовий облік, не пов'язані із можливою агресією Росії щодо України. І додають, що жінки-спеціалісти будуть використані лише у разі крайньої потреби під час мобілізації: раніше на службу призвали майже 200 тисяч жінок, але тільки за їхньою згодою.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди