Дрони, електронні реєстри, робочі групи: Як зберігатимуть археологічну спадщину

Дрони, електронні реєстри, робочі групи: Як зберігатимуть археологічну спадщину

Дрони, електронні реєстри, робочі групи: Як зберігатимуть археологічну спадщину Adobe Stock

10 грудня відбулися слухання про збереження археологічної спадщини та інших культурних цінностей у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. Суспільне Культура розібралося в проблемі та зібрало найцікавіші акценти спікерів.

Основою майже тригодинної дискусії стала доповідь про проблеми ареологічної спадщини археолога та пам'яткоохоронця Максима Левади. За його словами, "уперше в обговоренні взяли участь не лише археологи й пам’яткоохоронці, які емоційно й не зовсім системно окреслювали проблеми, не формулюючи, що треба робити. Сьогодні тут представники виконавчих органів, це дає певну надію".

У слуханні взяли участь понад 80 осіб — нардепи, представники правоохоронних органів, представники Офісу президента, РНБО, обласних державних адміністрацій, археологи та пам’яткоохоронці.

  • Відеозапис трансляції слухань тут.
  • Презентацію зі слухань можна переглянути тут.

Що відбувається

Комітет називає однією з чільних проблем сфери відсутність захисту археологічних пам'яток. Причому йдеться й про виявлені, і про не виявлені об’єкти археологічної спадщини:

"Можемо говорити, Україна вже давно є міжнародним майданчиком з продажу-перепродажу археологічних пам’яток різного ступеня цінності, себто через Україну "кочують" артефакти зі всього світу. Працюють цілі інтернет-платформи, аукціони, які є місцями панування "чорного ринку". Вітчизняне законодавство у цьому напрямку містить багато білих плям і потребує значних змін", — зазначає доповідач Максим Левада.
  • Також серед проблем — руйнування археологічних об’єктів під час забудов, неконтрольоване поширення металодетекторного пошуку та нелегальний обіг культурних цінностей.
  • Недостатньо кадрів — навантаження на одного працівника в більшості областей складає до 600 археологічних пам'яток на людину (за презентованими результатами анкетування).
  • Землі більшості пам'яток археології (99,68%) не визначені в Земельному кадастрі України як землі історико-культурного призначення.
  • За словами представника Офісу президента Сергія Анжияка, державного експерта групи з питань внутрішньої та гуманітарної політики, режим використання пам'яток і зони охорони не встановлені і не затверджені чинним охоронним законодавством.
"Через це притягнути осіб, винних у завданні шкоди пам'ятці, до відповідальності майже неможливо. Справи або не доходять до суду, або суд звільняє від відповідальності", — говорить він.
  • Згідно з даними зі звітів археологічних експедицій, щонайменше 70% археологічних об’єктів за останні кілька років зазнали сторонніх незаконних втручань.
Дрони, електронні реєстри, робочі групи: Як зберігатимуть археологічну спадщину

Також у матеріалах Комітету йдеться, що через українські аукціони щороку проходить така кількість археологічних предметів, яка перевищує кількість предметів у археологічних фондах Національного музею історії України, накопичених за 120 років.

Як пропонують вирішувати

Пропозиція археологів, озвучена в презентації Максимом Левадою, — створення нової окремої спеціальної силової структури для боротьби зі знищенням археологічних пам'яток та нелегальним обігом археологічних предметів.

Також він наголосив на необхідності створення державних електронних реєстрів — "окремого по нерухомих пам'ятках та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, окермого — по предметах та колекціях державної частини Музейного фонду".

Ліцензування використання металодетекторів та геосканерів — ще одна озвучена Левадою пропозиція. Ліцензія, за його словами, має містити вимогу пред'являти уповноваженим органам усі знахідки, не пов'язані з метою робіт.

Від Офісу президента виступив Сергій Анжияк, державний експерт групи з питань внутрішньої та гуманітарної політики. Він підтримав пропозицію унормування порядку застосування металошукачів — за його словами, часто трапляється так, що пам'ятки археології знаходять не археологи.

Також запропонував використовувати дрони:

"Можна було б врахувати досвід Державної агенції меліорації та рибного господарства України, а також нашої ДСНС щодо використання дронів для патрулювання територій і пам'яток археології для виявлення неконтрольованих пошукових робіт металодетектором", — сказав він.

Для того, аби фото- і відеофіксація порушень була легітимною та могла використовуватися як докази в суді, Анжияк запропонував створити робочу групу при Міністерстві культури, куди залучити представників правоохоронних органів для того, аби напрацювати потрібні нормативно-правові акти.

Також він пояснив, чому не усі пам'ятки позначені охоронними знаками й досі немає топографічної карти охоронних об'єктів, з якою можна ознайомитися:

"Раніше це робилося для того, аби не звертати увагу людей, які займаються чорною археологією на ті ділянки, де можна щось знайти. Але на сьогодні це точно вже не є актуальним".

Сергій Анжияк також запропонував використовувати супутникові знімки.

"Це достатньо вартісна історія, але, що стосується тимчасово окупованих територій, я думаю, що саме завдяки супутниковим знімкам можна фіксувати і принаймні робити моніторнг за пошкодженням або проведенням робіт на території пам'яток, які нам відомі".

Щодо моніторингу незаконного обігу археологічних пам'яток зокрема в інтернеті, Анжияк заявив, що Мінкульт не може цим займатися через обмеженість людських ресурсів і запропонував делегувати цю функцію Національному музею історії України, зокрема науково-методичному відділу.

На питання, хто буде контролювати виконання нових приписів, відповів, що, можливо, це будуть представники місцевих державних адміністрацій, або місцевого самоврядування, або представники музеїв.

Представник Кіберполіції, Сергій Малина, начальник першого відділу протидії злочинам у сфері протиправного контенту й телекомунікації першого управління департаменту кіберполіції сказав, що до них просто не звератються за допомогою.

За його словами, кіберполіція може встановлювати ір-адреси тих, хто незаконно продає чи купує предмети археології та пам'ятки в інтернеті, знаходити їхні анкетні дані та місце проживання. Також спільно з Офісом генпрокурора кіберполіція може надавати міжнародні запити, тобто встановлювати осіб, які реалізують цінності закордоном на будь-яких аукціонах.

На створенні відкритих реєстрів об'єктів, що потребують охорони, наголосила й Анастасія Шидловська, заступниця начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції. За її словами, "особи вчиняють кримінальні правопорушення, не знаючи, що об'єкти або територія є культурною спадщиною".

Олександр Максименко з аналітичного підрозділу БЕБ зауважив, що після створення програмного комплексу для зберегіання данних про археологічні цінності, важливо надати туди права доступу правоохоронним органам та органам контролю за історичними та культурними цінностями.

За словами нардепа Микити Потураєва, який модерував дискусію, втілення обговорених пропозицій має початися до кінця 2021 року.

Дрони, електронні реєстри, робочі групи: Як зберігатимуть археологічну спадщину

Читайте також

На каву до Тараса, або Чому музеї — новий тренд урбанізованої культури

Вистава, яка буває раз на рік. Подія-реквієм про Голодомор від театру "Золоті ворота"

"Одна з речей, яку нам треба зробити, — попуститися з Шевченком": інтерв'ю з Остапом Українцем

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше