"Світлофори — не панацея": як у Харкові обговорювали безпеку на дорогах

"Світлофори — не панацея": як у Харкові обговорювали безпеку на дорогах

"Світлофори — не панацея": як у Харкові обговорювали безпеку на дорогах Патрульна поліція Харківської області

Після низки смертельних аварій у Харкові представники влади й громадськості цього тижня обговорюють додаткові можливості запобігання злочинам у сфері дорожнього руху. Як працює міська програма "Безпечне місто" і чому її недостатньо — матеріал Суспільного.

Центр спостереження і камери фіксації швидкості

Диспетчерський центр моніторингу та управління засобами організації дорожнього руху працює на базі комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" п'ять років. Тут стежать за ситуацією на дорогах та фіксують моменти ДТП, розповідає адміністратор центру Олексій Шустаков.

"Момент ДТП на Гагаріна. Вранці ми вже зробили відеозапис і віддали правоохоронцям", — показує Шустаков.

Він пояснює, як працюють диспетчери: "По картах у спеціальних додатках бачать, де виникають затори, частіше всього після ДТП утворюється затор. Я за часом з архіву дістаю запис, знаходжу потрібне місце і час, записую у звичайний відеофайл".

Нині центр контролює у Харкові 100 перехресть, а загалом отримує інформацію з 203 відеокамер. Найбільше з них, розповідає адміністратор центру, — на Московському проспекті та проспекті Гагаріна.

Звідси налаштовують роботу світлофорів за принципом "зеленої" хвилі, говорить начальниця центру Олена Левченко. За її словами, це запобігає порушенням — перевищенню швидкості.

"Навіть цим ми контролюємо швидкість, бо якщо водій перевищуватиме швидкість, то не потрапить на зелене світло", — говорить Левченко.

Окрім звичайних камер спостереження, на Харківщині діють 22 комплекси фото- та відеофіксації швидкості, 11 з них — у Харкові. З одинадцяти камер з бюджету Харкова профінансували одну.

"11 комплексів автоматичної відеофіксації правопорушень — це вкрай недостатньо для багатомільйонного міста з таким автомобільним трафіком", — сказав на нараді 23 листопада прокурор Харківської області Олександр Фільчаков.

Сюжет від 30 грудня 2020

Одна камера фіксації коштує понад пів мільйона гривень — близько 800 тис. грн. У бюджеті Харкова на це грошей немає, говорить заступник Харківського міського голови з питань інфраструктури Євгеній Водовозов.

"Якщо накрити місто повноцінно, як ми рахували, то потрібно 214, якщо я не помиляюся, точок. Жодне місто не потягне встановлення таких систем у такому обсязі за свій бюджет", — коментує Водовозов.

Депутат Харківської міськради та представник потерпілих у справах про ДТП на проспекті Науки та проспекті Гагаріна Ігор Черняк не погоджується: "Ми бачимо, що лише на купівлю паркових лав чи на ще щось для нових парків і скверів спокійно витрачаються суми близько 50, 70, 80 мільйонів і так далі. Очевидно, що за ці кошти все місто можна було б уже давним-давно обладнати відповідними камерами".

"Світлофори — не панацея": як у Харкові обговорювали безпеку на дорогахСуспільне Харків

Про необхідність збільшення кількості камер фіксації у Харкові кажуть і у патрульній поліції.

"Як мінімум, це до 30 камер — місто, і до 30 камер область — вистачило б як мінімум закрити найаварійніші ділянки", — сказала в ефірі Суспільного начальниця Управління патрульної поліції Харківщини Альона Стрижак.

За її словами, перевищення безпечної швидкості є однією з основних причин ДТП з травмованими та загиблими на Харківщині — 799 аварій з 1288 у цьому році сталися саме через це.

Хороші, але небезпечні дороги

Ігор Черняк вважає, що якість доріг не свідчить про їх безпечність.

"От сказав пан Терехов: "Хороші дороги". Я з ним погоджуюся. Але вони хороші чим? Вони не за безпекою хороші, вони хороші за якістю дорожнього покриття. Перші декілька років. Проблема в тому, що вони небезпечні", — сказав Черняк на нараді 23 листопада за участі представників влади.

На його думку, розширення доріг, яке має розвантажити трафік, зрештою призводить до аварійності.

"У нас всі інфраструктурні проєкти у місті реалізовуються шляхом "розширення і світлофори". До чого призводить "розширення і світлофори"? Вони призводять до того, що збільшується швидкість потоку. Особливо, якщо ці світлофори невідрегульовані на те, щоб створити "зелену" хвилю, коли б потік рухався зі швидкістю 40-50-60 км/год, то ми маємо такі ситуації, коли можна проскочити", — говорить Черняк.

За його спостереженнями, ДТП з травмованими та загиблими часто стаються саме на регульованих перехрестях.

"Стаються жахливі ДТП, у тому числі якраз на регульованих переїздах. Світлофор — це не панацея. Енгібарян — регульоване перехрестя, ДТП на проспекті Науки — регульоване перехрестя, ДТП на Гагаріна — регульоване перехрестя. Скажіть мені, що лікують світлофори? Нічого вони не лікують. Так, є місця, де вони потрібні — щоб діти переходили дорогу. Так, вони дійсно знижують аварійність, але це не панацея. Чому? Бо потрібен комплекс заходів. У тому числі кругові розв'язки та інші заходи, які застосовуються для зменшення швидкості", — наголошує Черняк.

Читайте також: "Наслідок комплексу проблем": автоексперт — про аварійність у Харкові та "скажених" водіїв

Позиція міської влади та реакція бізнесу

Досвід європейських країн варто впроваджувати поступово, вважає заступник міського голови Євгеній Водовозов.

"Чому ми на сьогодні вважаємо недоцільним круговий рух? Усі країни, які ви наводите в приклад, прийшли до цього поступово, покроковим способом. Спочатку вони довели до того, що порушувати стало невигідно, люди звикли їздити нормально. Невідворотність покарання страшна", — говорить Водовозов.

"Висота бордюрів яка там? На цих колах. Я розумію, про що ви говорите, на маленьких перехрестях, де і не потрібен був би світлофор — два-три з половиною сантиметри. Це їхня норма, я вивчав спеціально. У нас мінімальна 15 см чому? Бо інакше людей повбиваємо", — вважає заступник міського голови з питань інфраструктури.

За його словами, острівки безпеки, облаштовані на дорогах Харкова, мають убезпечити не тільки пішохода, але й водія, який порушує правила дорожнього руху.

"Ми не просто так розробили острівець безпеки. Ми зробили його двовисотним. Одна з його сторін — 60 см над дорогою. І вони заокруглені для того, щоб врятувати не тільки людину, яка стоїть на острівку безпеки, але і водія... На жаль, до цього нам треба було йти роками", — сказав Водовозов.

"Світлофори — не панацея": як у Харкові обговорювали безпеку на дорогахСуспільне Харків

Посадовець погоджується, що світлофори — не єдиний спосіб досягти безпечності на дорогах.

"Є міста у світі, в яких є пам'ятники світлофору. І це єдиний світлофор, який у цьому місті встановлений у вигляді пам'ятника. Жодного світлофору у населеному пункті. І прекрасно усе працює. Але спробуй ти це коло неправильно проїхати, тебе твій штраф дожене зі швидкістю звуку. Поступово прийдемо до цього. Спочатку привчити наших водіїв до обов'язкового виконання правил дорожнього руху", — вважає Водовозов.

Реагуючи на аварійність у місті, харківські підприємці створили громадську організацію "Безпечний Харків". Як повідомив в ефірі телеканалу Simon один з ініціаторів об'єднання — бізнесмен Юрій Сапронов, крім нього, до правління організації увійшли Олександр Давтян, Ігор Когут, Ігор Черняк, Володимир Скоробагач, Валерій Дьома, Сергій Хорошайлов, Едуард Рубін, Тарас Сітенко, Володимир Шумілкін та Сергій Політучий.

"Ще близько 20 людей — спостережна рада і, мабуть, понад 150 людей у нас у своєрідному пулі, які готові працювати безплатно, довго, системно. Це колишні судді, колишні міліціонери, експерти з різних питань, в тому числі експерти, які готували поліцію США та Ізраїлю з конфліктології, складних речей", — пояснює Сапронов.

Представники об'єднання також висловлюють готовність профінансувати закупівлю камер фіксації швидкості для Харкова з подальшою компенсацією за рахунок сплачених штрафів. За даними, озвученими на нарадах з питань безпеки у Харкові, за перші місяці роботи 11 камер у Харкові зафіксовано понад 100 тисяч порушень на загальну суму 38,6 млн грн, 15 млн грн з яких вже сплачені.

11 камер "окупилися" менш ніж за два місяці, звертає увагу бізнесмен Ігор Когут. Він пропонує варіант партнерства з державою.

"Коли звертаємося до влади: "Хлопці, встановіть". Відповідь: "У нас немає грошей в бюджеті, у нас є план 2023-2024 рр. і ще колись". У нас є законодавство про приватно-державне партнерство, чи це не унікальний спосіб показати?... Ми кажемо просто: ми хочемо, щоб у місті були встановлені камери. Ми за свої гроші зберемо і купимо ці камери. Але дайте якийсь мінімальний відсоток: перше — щоб ми повернули вкладені гроші, а друге — ті гроші, коли ми їх повернемо, нам не треба, нам на життя вистачає, але ми зможемо забезпечити бюджет громадської організації, яка допомагатиме поліції та людям, які постраждали у ДТП, коли вони стикатимуться зі свавіллям чиновників, поліції, суддів, експертів чи більш заможної сторони конфлікту, яка була винуватцем", — говорить Когут.

Читайте також: Розвиток молоді, залучення бізнесу: що пропонують для запобігання ДТП у Харкові

"Ми хочемо одного — нового суспільного договору на одному листку. Там має бути написано: закон єдиний для усіх; невідворотність покарання за будь-яке порушення — єдине для всіх... І ми хочемо безпечний Харків — це наше місто. Ми займатимемося тільки безпекою руху і безпекою на дорогах. Тому шукаймо причини, а не наслідки", — каже Сапронов.

За словами бізнесмена, 14 юридичних компаній у Харкові гарантували готовність безплатно працювати з потерпілими у резонансних справах про ДТП.

Що відомо

  • 4 жовтня у Харкові вантажівка на пішоходному переході збила двох підлітків: один з них помер.
  • 26 жовтня на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Одеської Infiniti, що їхав проспектом під керуванням 16-річного Миколи Харківського, врізався у Chevrolet. 58-річний водій Chevrolet загинув на місці.
  • 11 листопада Toyota Land Cruiser збив двох 13-річних дітей на проспекті Науки ввечері 11 листопада. Підлітки переходили дорогу по пішохідному переходу.
  • 25 листопада близько 18:30 в районі перехрестя окружної дороги та Салтівського шосе у Харкові сталася аварія за участі трьох легковиків та двох вантажівок. Одна з вантажівок розтрощила таксі: загинули 49-річний водій таксі, 49-річна пасажирка та її 3-річна онучка.
  • 22 листопада у Харкові відбулося виїзне засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. Комітет рекомендував включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради чотири законопроєкти, пов'язані з посиленням відповідальності за порушення безпеки руху.
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди