400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Восени 1621 року понад місяць під містом Хотином тривала боротьба між силами Речі Посполитої, якій допомагали козаки, та османами. Битва виснажила обидві сторони. У міжнародних медіа поразку османів висвітлювали як перемогу християнського світу над невірними. Водночас текст перемир’я 1621 року зник, а деякі компроміси замовчувалися. Османська сторона у власних джерелах теж називала себе переможцем.

Подробиці подій 400-літньої давнини історики встановлюють досі, і одна зі спроб – виставка "Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи" у Національному музеї історії України.

Проєкт унаочнює міжнародний масштаб Хотинської воєнної кампанії 1621 року та показує її ключових учасників – українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. В експозиції представлено кілька сотень експонатів з фондів України, Швеції та Туреччині. Акцент робиться на суперечностях, які пов’язані з битвою, зокрема, як її висвітлювали і тлумачили.

Один із кураторів виставки Ярослав Затилюк розповів, чому почалася Хотинська битва, як завдяки їй козаки здобули славу в Європі, а також про інформаційні маніпуляції 400-літньої давнини.

Ключові гравці

Основні дійові особи – Річ Посполита, до складу якої входили й українські території, Османська імперія, Крим, Молдавське князівство і Трансильванія. Молдавія, Трансильванія та Крим – землі, що залежали від османського султана.

Все XVI століття Річ Посполита та Османська імперія співіснували в мирі. З 1616 року гетьман Петро Сагайдачний влаштовує походи на Крим, захоплює Кафу (нині Керч), чим дошкуляє османському султану. У 1618 році в Європі розпочалася 30-літня війна між католицькими і протестантськими державами. Річ Посполита підтримала австрійську династію Габсбургів. На цьому тлі виник конфлікт із трансильванським князем Бетленом Габором, який змагався із Габсбургами за титул короля Угорщини. Лісовчики – непрофесійна польська кіннота – дошкуляли трансильванському володарю. Між поляками та османами зростала напруга.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Рух військ султана Османа ІІ під Хотин. Картосхема Олексія Савченка, МІСТ.

З чого почалася Хотинська війна

Історики по-різному окреслюють коло подій, із яких складається так звана Хотинська війна, або ж битва. До зіткнення 1621 року призвели події попередніх років, зокрема, розгром річпосполитського війська силами османського воєначальника Іскендера-паші восени 1620 року під Цецорою, на території сучасної Молдови. Великий коронний гетьман Станіслав Жолкевський вирушив на захист протеже польського короля, молдавського господаря Гаспара Граціані.

Його як залежного від Османської імперії володаря османи планували замінити лояльнішою до султана кандидатурою. Проти коронного гетьмана вирушила армія Іскендера-паші. Молдавський правитель обіцяв польському воєводі великі сили в допомогу, проте цих сил прибуло замало, до тисячі. Загалом у битві брали участь кілька десятків тисяч вояків, і армія османського воєначальника кількісно значно перевищувала військо супротивника.

Козаки прибули на допомогу на заклик Станіслава Жолкевського. Під Цецорою у полон потрапив Богдан Хмельницький, а також загинув його батько Михайло. Польську коронну армію розбили вщент, 73-річний Станіслав Жолкевський загинув.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Лист Фрідріха Сапєги до канцлера Льва Сапєги про полон польного коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського під Цецорою. 17 жовтня 1620 року. Центральний державний історичний архів України у Києві.

Як козаків залучили до битви під Хотином

Катастрофа під Цецорою означала, що великої війни не уникнути. Османи демонстративно не прийняли польського посла та ігнорували спроби домовитися. Від осені 1620 до літа 1621 року обидві сторони готувалися до війни.

Король Польщі Сигізмунд ІІІ Ваза готував до битви так зване кварцяне військо, яке утримували за кварту – чверть доходів із королівських маєтків. Також королю мали допомогти наймана німецька піхота та сили окремих князів, призначені Сеймом. Король прагнув залучити й козаків, які показали себе у війнах із Московією. Ба більше, 1618 року Петро Сагайдачний визволив королевича Владислава з московського полону.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Портрет короля Польщі та Великого князя Литовського Сигізмунда ІІІ Ваза (1566–1632). XVIII–XIX століття. Полотно, олія. МІСТ

Тим часом восени 1620 року козаки допомогли Йову Борецькому таємно висвятитися на київського митрополита. Це не було погоджено з королем, і він сприйняв такі дії як зраду. Проте в контексті войовничих планів Речі Посполитої створення київської православної митрополії стало приводом для пошуку спільних інтересів. Улітку 1621 року Сигізмунд ІІІ Ваза дав загальні обіцянки, які Петро Сагайдачний витлумачив так, що після війни король визнає православну ієрархію. Заохочені цим, а також обіцяною платнею, козаки вирушили воювати під Хотин. У серпні основні сили зустрілися біля цієї фортеці.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Мініатюра з рукопису "Шехнаме". На малюнку зображено слонів, які, імовірно, були відправлені під Хотин. Правовласник: Президентство Республіки Туреччина, Директорат Адміністрації Національних Палаців.

Скільки сил брало участь у битві

Точно оцінити кількість учасників подій важко. У Варшаві поширювалися різні чутки. Зокрема, люди переказували одне одному слова шляхтича Варґоцького, який під Цецорою потрапив у полон, а в липні 1621 року втік зі Стамбула й дістався Речі Посполитої. Варґоцький розповідав, що султан урочисто виступив із верблюдами, навантаженими грошима, щоб платити армії, а також із чотирма слонами, подарованими перським шахом.

Водночас турецький султан відправив посла – грека Фому Кантакузина, до московського царя Михайла Федоровича із пропозицією вдарити по поляках. Але донські козаки затримали посла, тож він прибув до Москви в серпні, коли було запізно.

У Європі Османську імперію сприймали як потужну силу, тому зростала паніка, поширювалися чутки про два мільйони османців, які вирушили на Польщу. Великий гетьман литовський Ян-Кароль Ходкевич, призначений командувачем після загибелі Станіслава Жолкевського, писав польському королю про 170–190 тисяч усієї армії султана Османа ІІ, яка рушила зі Стамбула на Річ Посполиту.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Портрет Яна-Кароля Ходкевича на титульному аркуші польськомовного видання "Хотинська війна" (Варшава, 1780). Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського.

Сучасні дослідники згодні з оцінкою литовського гетьмана. При цьому із близько 200 тисяч учасників битви з османського боку боєздатних осіб було 110 тисяч, інші – обслуговування. До війська входили турки, а також представники християнських народів, підкорених Османською імперією, – сербів, болгар та інших. Найбільший жах наводили яничари, яких у війську було до 30 тисяч. Це діти християнських підданих султана, яких збирали як живий податок – девшірме. Яничари не були обтяжені родиною і змалку навчалися військовій справі.

Військо Яна-Кароля Ходкевича складалося із 5–6 тисяч представників литовської сторони, близько 40 тисяч козаків, а також коронної армії – 25–30 тисяч жовнірів. Нарешті в серпні 1621 року всі сторони зійшлися під Хотином.

Як (не) відбувалася битва

Все передмістя Хотина спалили: так вчинили за тодішніми законами фортифікації.

Хотинська битва фактично була стоянням біля фортеці, яке тривало від 2 вересня до 9 жовтня. Обложені у фортеці, окремими таборами стояли козаки із Петром Сагайдачним, поляки та литовці. Султан Осман ІІ штурмував переважно козацький табір. Він вважав, що козаки – це непрофесійна армія, яку можна швидко подолати, а потім із легкістю перебити поляків.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Битва під Хотином на гравюрі "Війна Польщі проти Туреччини" Джакомо Лауро (1624). Національна бібліотека Польщі. Джерело: polona.pl

Козаки запропонували робити нічні вилазки. Ця практика за тогочасними законами війни не сприймалась однозначно схвально. Першу вилазку зробили в ніч із 11 на 12 вересня, але довелося повернутися назад, бо задощило. Незабаром козаки здійснили ще одну вилазку й таки спричинили велике сум’яття серед османців.

Траплялися майже курйози. В одну з вилазок козаки захопили кілька османських гармат, але тягти їх було нічим, бо гармати виявилися дуже великі й тяжкі. Тому козаки закинули їх у яму та засипали землею. Османська хроніка Мустафи Наїми свідчить, що кримські татари теж робили вдалі нічні вилазки в козацький табір.

Тим часом від пропасниці й ран, отриманих раніше, помер Ян-Кароль Ходкевич. Це дезорієнтувало військо. Всім хотілося завершити облогу якнайшвидше.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Гармата. Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".

Втрачене перемир’я

Наприкінці вересня розпочалися переговори про мир. Поляки вели перемовини з великим візиром, робили таємні дорогі дарунки османським урядовцям – і досягли бажаного. 9 жовтня уклали перемир’я, і султан повернувся до Стамбула.

Оригінал перших домовленостей втрачено. Можливо, це трапилося тому, що змінилися султан і візир. У 1622 році Османа ІІ задушили яничари, бо він хотів кардинально реформувати військо. Пізніше у Стамбулі виявили ймовірні копії першої угоди, проте вони різнилися за змістом.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Портрет Криштофа Збаразького, великого посла Речі Посполитої до Стамбула з укладення миру в 1622 році. МІСТ

За початковими домовленостями згодом до Стамбула мав приїхати посол від Речі Посполитої і там отримати мир. Такий посол їздив до Туреччини 1622 року, це був князь Криштоф Збаразький. Але, по суті, остаточний мир уклали 1624 року, і його складно назвати перемогою для Речі Посполитої. В документі йшлося про те, що козаки не можуть ходити в морські походи, а поляки не мають втручатися в молдавські справи.

Під Хотином османська армія зупинилася та повернулася назад, і в цьому здобуток Речі Посполитої. Передусім це перемога армії, зокрема козаків, які стали основною мішенню османців, але змогли їх стримати. Проте важливу роль також відіграли дипломатія та дорогі дарунки.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Новинний памфлет німецькою мовою про Хотинську перемогу. 1621 рік. Джерело: cbdu.ijp.pan.pl

Хотинська війна в медіа

У європейській публіцистиці XVII століття Хотинська кампанія – війна християн із невірними. На її початку й Річ Посполиту, й загалом Європу охопила паніка. Тоді столицею новинарства був Амстердам, і там писали новинні памфлети про те, що королівські інсигнії (символи влади) вивозять із Кракова, турки наступають і на всіх чекає катастрофа. Ці памфлети передруковували і після Хотинської битви: в заголовку додавали, що такий жах справді коївся, проте поляки здобули перемогу, й турки повернули назад.

Після битви в новинах повідомляли про блискучу перемогу над турками. Про дарунки османам замовчувалось. Було відомо лише, що король сплачував кримському хану так звані щорічні упоминки, по суті, за те, щоб той не нападав. Видрукували чимало посмертних панегіриків Яну-Каролю Ходкевичу, який перетворився на національного героя. А 1646 року в Речі Посполитій видали щоденник Якуба Собєського – людини, яка відіграла велику роль під час Хотинської кампанії, зокрема, він брав участь у розробці мирної угоди.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Султан Осман ІІ страчує полонених козаків. Мініатюра з рукопису "Шехнаме". Правовласник: Президентство Республіки Туреччина, Директорат Адміністрації Національних Палаців.

Османи теж сприймали битву під Хотином як війну з невірними, в якій вони перемогли. В Османській імперії загальну історію писали придворні історіописці за історією того чи іншого султана. У хроніці часів Османа ІІ можна побачити мініатюри з перемогою султана: як він входить до фортеці, а поруч – гори вбитих козаків.

За кілька десятиліть, в історії Мустафи Наїми, розповідається, що доблесне османське військо принесло невірним багато втрат, але не пішло далі, бо султан був тираном, ігнорував знамення, які віщували поразку, а тому не здобув підтримки Аллаха і не зміг завоювати фортецю. Зокрема за це військо згодом його стратило. В сучасній турецькій історіографії епізод із Хотином – незначний, наводиться як приклад невдалого керування Османа ІІ.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний (1616–1622). ХІХ століття. МІСТ.

Хотин у історії козацтва

Заслуги козаків під час Хотинської кампанії визнавали, вони здобули славу достойного лицарства, захисників вітчизни й короля. Також козаки вважалися патронами Православної церкви. На створення такої репутації вплинув панегірик Касіяна Саковича на смерть гетьмана Петра Сагайдачного. В цьому творі звеличуються чесноти козаків і згадується, що вони походять від давніх руських князів.

Козацька еліта сподівалася на певні права та привілеї від польської влади, проте, крім платні, козаки нічого не отримали. У квітні 1622 року Петро Сагайдачний помер. Реєстр козаків, які перебували на службі в Речі Посполитої (і це давало привілеї), не збільшили, тож це стало причиною козацьких повстань у 1620–1630-х роках.

У 1633-му митрополитом став Петро Могила. Польський король визнав нового ієрарха, і Петро Могила намагався дистанціюватися від бунтівних козаків. Так союз козаків і церкви став менш потужним.

Наприкінці XVII століття зʼявилися козацькі літописи, в яких Хотинська кампанія висвітлюється як важлива сторінка історії і суто козацька перемога. З Хотинської битви починається літопис Самійла Величка. А в літописі Григорія Грабянки йдеться про те, що козаки вірно служили королю та вітчизні – що доводить участь у Хотинській кампанії, а польські магнати та шляхта порушили козацькі права, через що ті повстали.

Що ж до сучасних істориків, то в останні десять років набуває поширення тлумачення литовських фахівців, що Хотинська битва – спільний історичний досвід народів, які колись входили до Речі Посполитої. Тобто поляків, литовців та українців.

400-ліття Хотинської битви: як козаки воювали, заробляли і були учасниками інформаційних маніпуляцій

Кухоль з батальною сценою – приклад європейських уявлень про війну з мусульманами. 1660–1700-ті роки, місто Кенігсберг. Скарбниця Національного музею історії України.

Про виставку

До 31 березні 2022 року буде тривати виставка "Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи", яку Національний музей історії Украиїн підготував до 400 років від завершення Хотинської війни – першого повномасштабного зіткнення Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, та Османської імперії.

На експозиції не лише експонати з колекції музею, а й предмети надали Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського та Центральний державний історичний архів України у місті Києві, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав". Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі представили для виставки репродукції унікальних матеріалів.

Герої 400-літньої давнини оживають у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та візуальних і писемних джерел першої половини XVII століття.

Куратори виставки – старші наукові співробітники Національного музею історії України – кандидат історичних наук Ярослав Затилюк, доктор історичних наук Максим Яременко, а також науковий співробітник Владислав Безпалько.

***

Матеріал підготовлено у партнерстві з Національним музеєм історії України.

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше