"Були деталі, які віддзеркалювали особливий характер Майдану". Спогади Андруховича про Євромайдан

"Були деталі, які віддзеркалювали особливий характер Майдану". Спогади Андруховича про Євромайдан

"Були деталі, які віддзеркалювали особливий характер Майдану". Спогади Андруховича про Євромайдан

Письменник Юрій Андрухович в ефірі Радіо Культура розповів, що особливо йому запам'яталося під час революції на граніті, Помаранчевої революції та Євромайдану. Спогади записані у межах спецпроєкту "Бути гідним".

Я був нетривалий час у Києві. В 1990 році навчався на вищих літературних курсах у Москві, і на початку жовтня ми так чи інакше зустрічалися в Києві з [Вікором] Небораком та [Олександром] Ірванцем. Ми потім разом їхали до Херсона. І в цей час на Майдані, вибачте, я його назву майданом Жовтневої революції, навіть площею, ми поїхали туди підтримати студентів, трошки походили навколо їхнього містечка.

В 1990-му це зовсім якийсь інший досвід. Не тому, що я фактично всередині цієї ситуації не був, бо я цим нашим студентським Майданом 1990 року переймався дуже, я пильнував за новинами. Тоді потрошку розкривалися шлюзи завдяки, скажімо, народним депутатам рухівським, які могли всюди з’явитися і говорити. З’являлися більш-менш об’єктивні репортажі. Зрештою, коли я повернувся до Москви далі на свої курси, виявилося, що всі мої однокурсники в курсі, і я навіть приймав там вітання, коли Майдан студентський переміг, не від усіх, звичайно, своїх однокурсників, але серед них було декілька, яких я особливо за цей жест цінував, бо тоді, можливо, вперше в своїй історії почув з їхнього боку комплімент українцям як волелюбним людям.

У 2004 був ще колір. Треба було вдягнутися так, щоб було помаранчеве. Безумовно, я теж за цим пильнував. Пригадую, був на одному з телеканалів, і мені вдалося зняти верхній одяг і показати, який у мене светр помаранчевого кольору. Але на одязі тому звичайно ззовні носилися всілякі стрічки, інші знаки з цим кольором революції.

Натомість 2013–2014 — це дуже важкий момент. По-перше, з’явилися люди в балаклавах, з’явилися протигази, з’явилися респіратори. Пригадую, нам з дружиною якісь волонтери втиснули по кілька респіраторів, тому що заповідалося на газову атаку на Грушевського. Ми були в цей час близько від Європейської площі. Тобто з’явилися деталі, які віддзеркалюють зовсім особливий характер цієї революції, цього Майдану. І, звичайно, нашарування одягу, тому що може дійти до застосування сили, і одяг виконає відразу декілька функцій – буде не тільки гріти, але і захищати від ударів.

Не можу забути, як багато всяких рекомендацій і інструкцій публікувалося на платформах мережевих з приводу того, як правильно підібрати взуття, коли йдеш на Майдан Незалежності. Це, можна сказати, галузь наукова виникла, пов’язана з одягом і з взуттям.

Я теж мав відчуття єднання з начебто незнайомими далекими людьми з географічно віддалених куточків. Зрештою, просто ось момент, коли приносиш до однієї з барикад, точніше, туди, всередину містечка, заносиш якісь чергові пакети з їжею і передаєш декілька великих бутлів з питною водою, цю людину можеш на цьому місці бачити якийсь час, але ось цей момент, коли передаєш, відбувається коротесенький контакт і якийсь обмін одним-двома словами. Це не триває довго, але це незабутньо. І цей досвід важливо зберігати в собі, попри все.

Читайте більше

Сильвестров про хоровий цикл "Майдан 2014": Це велика кантата, яка закінчується колисковою"

"Кожен раз Майдан має інший образ". Спогади Прохаська про революції 1991, 2004 та 2014 років

"Ми стояли на Майдані, щоби не бути худобою, загнаною у стійло". Спогади Валерія Харчишина

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше