На тлі гібридного наступу Росії та Білорусі на ЄС українська дипломатія розгорнула потужну дипломатичну активність, аби скоординувати свої позиції з позиціями союзників. Чи допоможуть Україні партнери в ЄС та НАТО у протистоянні з Росією та навіщо було створювати штучну міграційну кризу в ефірі Українського радіо розповів полковник запасу та учасник миротворчих операцій Сергій Грабовський.
Чи можемо ми сподіватися на реальну допомогу щодо зміцнення безпеки України?
Ми не лише надіємося, а вже й отримуємо реальну допомогу, правда, не від Євросоюзу, а у форматі співпраці з США. Нещодавно ми отримали 80 тонн боєприпасів від США, що є дуже важливо.
Також триває посилена співпраця з країнами НАТО, зокрема вчора відбулася зустріч із Генеральним секретарем НАТО. Для нас є дуже важливою підтримка східних партнерів по НАТО і координація наших спільних зусиль щодо підтримки безпеки на наших кордонах, зокрема із Білоруссю.
Я б дуже обережно ставився до газетних публікацій, у яких йдеться про відрядження 600 військовослужбовців ССО Великобританії на територію України. Адже будемо відверті, вони не дадуть нам жодної переваги у випадку реального наступу та реальної агресії. Натомість політичні заяви про те, що Велика Британія, США і країни НАТО підтримують і підтверджують територіальну цілісність і недоторканність кордонів України, є більш вагомими, аніж такі газетні публікації
Як Україні може допомогти НАТО?
НАТО за своєю суттю є оборонним альянсом. І Генсек НАТО Єнс Столтенберг окреслив можливу загрозу, яка назріває не лише на кордонах між Росією й Україною, але й на кордонах між країнами НАТО, а саме: між країнами Балтії й Польщі, і на Чорному морі. Агресивні дії Росії уже викликають активне занепокоєння саме країн НАТО, оскільки небезпека наблизилася до їхніх кордонів.
Чи воюватиме НАТО за нас? Ні, звісно не буде. Але НАТО відкриває нам можливості для отримання повномасштабної військової допомоги та підтримки від кожної країни НАТО, яка погодиться нам її надати.
НАТО, за визначенням не має своєї власної армії, натомість така гучна заява є надзвичайно важливою і дає нам можливість розгортати двосторонню співпрацю з Польщею, Литвою, Латвією, на південному напрямку задля отримання допомоги та інформації.
Обмін інформацією і координація дій є специфікою 4 статті Хартії НАТО, і ми до цього обміну інформацією і погодження дій уже сьогодні можемо долучитися на такому двосторонньому напрямку. І НАТО, як організація, не перешкоджатиме цим процесам, що є надзвичайно важливо.
Чи є ситуація на білорусько-польському та білорусько-литовському кордоні спробою відвернути увагу від можливої агресії РФ проти України?
Український, балтійський і польський — є рівнозначними напрямками. Сюди ж я можу доплюсувати балканський і чорноморський напрямки. Тут ми маємо справу з діями Росії на Східному фронті гібридної війни. Існують й інші фронти, але позаяк і ми являємося частиною цього Східного фронту, то йдеться саме про нас. Тому ці операції є абсолютно рівнозначними й вони відповідають стратегічній меті Росії: зруйнувати гідність ЄС, принизити роль і можливості ЄС, і відновити статус-кво Росії, як важливого гравця на міжнародній арені.
Тому йдеться не про відвернення уваги від українських кордонів, а про різні операції. І це жодним чином не виключає можливості посилення агресивних дій Росії проти України, і розвитку якихось подій саме на балтійсько-польському напрямку цього Східного фронту.
Чи можуть Франція та Німеччина забезпечити "важкі наслідки" для РФ у разі вторгнення в Україну
Західні демократії певною мірою можуть проявляти індивідуальну прихильність до тієї чи іншої країни. У Франції та Німеччини є дуже багато так званих "друзів Путіна". Але це має певну межу. І цією межею є консолідована позиція, спрямована на самозбереження цих західних демократій, що було доведено багатьма кризами, з яких ці західні демократії виходили переможцями, ще більше посиливши свої позиції.
Сьогодні Німеччина вже сама потерпає від цієї гібридної війни, зокрема від мігрантської кризи. З літа і до початку листопада 2021 року на території Німеччини було затримано орієнтовно 6000 мігрантів, які проникли різними шляхами з Сирії, Іраку, Афганістану та країн Африки. Тобто вже є реальні наслідки цієї активності й більше не йдеться про особисту приязнь чи неприязнь до керівника РФ, а йдеться про самозбереження і захист інститутів світової демократії.
Такі заяви повинні лунати. Очільники міністерств закордонних справ Франції та Німеччини підкреслили, що Росії не варто сподіватися на послаблення функційного тиску, натомість за умови продовження агресивних дій зі сторони РФ в українському напрямку гарантованими будуть економічні й політичні наслідки, зокрема санкції.
І Франція, і Німеччина можливо змінять свою політику "невтручання у конфлікт", йдеться про ненадання прямої військової допомоги Україні. Після чого, висловлюючи консолідовану позицію НАТО, для нас можуть відчинитися двері до військових складів Франції та Німеччини, що є для нас дуже важливо.
Що відомо
- Міграційна криза на кордоні Білорусі з Польщею, Литвою, Латвією триває із серпня. Країни звинувачують Білорусь у спеціально створеному міграційному тиску в рамках ворожих гібридних дій проти них як країн ЄС.
- Цього тижня великі групи мігрантів намагалися прорватися через кордон з Білорусі до Польщі, але частину з них польським прикордонникам вдалося повернути назад на лінію кордону. Польський кордон нині захищають близько 20 тисяч військових, прикордонників та поліцейських.
- У Прикордонній службі Польщі повідомили, що у ніч на 13 листопада білоруські військові намагалися прорвати огорожу на кордоні з Польщею за допомогою службової машини. Водночас мігранти застосували проти польських прикордонників сльозогінний газ.
- 13 листопада на білорусько-польському кордоні внаслідок пострілу загинув військовослужбовець Збройних Сил Польщі. За попередніми даними, трапився нещасний випадок.
- Олександр Лукашенко заперечив причетність країни до організації міграційної кризи та попередив ЄС про відповідь у разі запровадження нових санкцій.
- 15 листопада ситуація на польсько-білоруському кордоні загострилась, мігранти у супроводі білоруських силовиків, а також російських та білоруських ЗМІ, намагалися прорвати кордон та потрапити на польську територію.
- Голови міністерств закордонних справ ЄС погодили п'ятий пакет санкцій щодо Білорусі.
- Канцлерка Німеччини Ангела Меркель телефоном обговорила з Олександром Лукашенком ситуацію з мігрантами на кордоні з ЄС та способи розв’язання кризи.
- МВС України вирішило посилити присутність прикордонників на кордоні з Білоруссю. А секретар Ради нацбезпеки й оборони Олексій Данілов повідомив, що Україна реагуватиме за законом на загострення ситуації на кордоні з Білоруссю.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
