"Народжені рікою" здійснили експедицію річками Черкащини, щоб знати більше про їхню історію та сучасний стан. Шоста річка — Сула.
Це – одна з найбільших лівих приток річки Дніпро. А також це та річка, що відома, як чиста та прозора. Чи насправді так — дізналися учасники експедиції.
Місцевий житель міста Заводське Анатолій Колотілов, розповів, що виріс на річці Сула й пам'ятає її чистою та глибоководною:
"Я народився на цій Сулі. Я почав вудочку в руках тримати раніше, ніж ходити. В дитинстві була риба: в’язі по 4 – 5 кг, щуки по 15 – 20 кг, ляща ловили, раки були, плітку ловили. Зараз яка може бути риба, якщо глибина 15 – 20 см, і ями 2 – 3 метри глибини, ну, може 4. Вся риба скочується вниз. Весною риба приходить, а потім, коли настає спека і різко вода падає, і риба віднерестилася — і повертається. А все через меліорацію, розорення. Позагортали всі болота, канали, все порозорювали – і тому така річка", — розповів чоловік.
За словами пана Анатолія колись по плесах глибина була близько двох з половиною, трьох — чотирьох метрів. Ями сягали 7, по 8 і навіть за 10 метрів глибини. Зараз річка заростає, заболочується.
"Ряски вже років 5 – 6 немає зовсім, і якщо так далі піде, Сула зовсім буде пересихати. Зміни почалися років 30 – 35 тому. А почалися, коли почав змінюватись клімат, коли зими стали безсніжними й немає паводків. Раніше кожну весну були паводки", — пригадав пан Анатолій.
Читайте також: Екологія водойм на Черкащині: річка, з якої пили воду — Рось
За словами місцевого жителя Віталія Карножицького, в місті Заводське водосховище штучно створили понад сто років тому, коли будували цукрові комбінати.
"Зараз це водосховище знаходиться у занедбаному стані та воно практично завжди цвіте. На водосховищі утворили перекати, якими займалася місцева влада ще колишнього Лохвицького району. Вони пояснювали це тим, що якщо ми зупинимо воду, то рівень збільшиться вище по річищу. Коли перегородили річище штучно, піднявся рівень в водосховищі. Та вода, яка зібралася у водосховищі, — зелена, пішла назад по течії", — розповів Віталій Карножицький.
Тоді природні перекати прибрали, викопали, зробили дно рівним. Руху води не стало, розповів місцевий житель Заводського Григорій:
"Тільки в тих місцях, де залишилися – там вода переходить, там вода не зелена. Наприклад вище — водойма, а трохи нижче, ріка стоїть мертво, не рухається вода".
Як пригадує пан Віталій, раніше до мосту підходила риба і можна було відрами її ловити.
"Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану річки Сула" – так називався проєкт, на виконання якого з бюджетів різних рівнів було витрачено десятки мільйонів гривень. Штучні перекати нібито мали покращити стан річки, піднявши рівень води. Звернення до Департаменту екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції центрального округу, Державного агентства водних ресурсів не дали відповіді на питання: навіщо було зроблено ці перекати, скільки на них витрачено бюджетних коштів та хто несе за це відповідальність.
Читайте також: Екологія водойм на Черкащині: Ірдинь — річка, яку живить болото
За словами начальника природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньосульського національного парку Володимира Которги, згідно з природоохоронним законодавством штрафи невеликі, тож вони не рятують від незаконної ловлі риби:
"Мізерні штрафи. Наприклад, за вилов забороненими знаряддями лову – від 340 до 680 гривень. Ці штрафи мають бути десятками тисяч. І як людина попалася – то це вже раз має попастися і все", — вважає чоловік.
Читайте також: Екологія водойм на Черкащині: Тясмин — річка, що тече по колу
За його словами, щодня з водойм незаконно виловлюють понад 400 тонн риби. Ця кількість значно перевищує кількість риби, виловленої законно. Тільки за 2020 рік рибоохоронні патрулі виявили 46 741 факт браконьєрства, вилучили 150 тонн незаконно виловленої риби та 53 тисячі заборонених знарядь лову. При цьому близько 85% браконьєрства залишається не виявленим.
"Років 10 тому, коли ще не було Національного парку, риба тут виловлювалась дійсно великими об’ємами, а з періоду створення Національного парку на це було кинуто чимало зусиль, саме для охорони рибних запасів", — додав Володимир Которга.
В Нижньосульському заказнику під час експедиції за кількасот метрів від місця, де базуються човни природоохоронців, учасникам вдалося знайти заборонене знаряддя лову:
"Ой-ой-ой, що я бачу! Я не знаю, як ця приблуда називається, але просто риби там нереальна кількість. І раки тут водяться. Я трошки, чесно кажучи, в шоці", — прокоментував Любомир.
Читайте також: Екологія водойм на Черкащині: Дніпро — найбільша система водосховищ
За словами начальника науково-дослідного відділу Нижньосульського національного парку Микола Клєстова, під час підтоплення гирлової ділянки Сули під час створення Кременчуцького водосховища призвело до утворення Сулинської затоки. Вона є однією з найбільш цінних і багатих ділянок Придніпров'я і заслуговує бути віднесеною до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. Розмаїття флори і фауни зумовило створення Нижньосульського національного природного парку. Однак нині це деградована екосистема, яка через людські і природні фактори заростає, заболочується і міліє.
"Ці зміни, які слідували після затоплення, вони були позитивні, тут різноманіття збільшилось набагато. А зараз, на жаль, попри те, що ми взяли під охорону цю територію, фауна, збідніла і цей процес продовжується. Навесні тут рівень води набагато нижчий, і за таких умов окремі птахи починають там гніздитися, а потім поступово і часто непрогнозовано Кременчуцька ГЕС підіймає рівень води, і кладки затоплюються і гинуть. Змінюється фауна, часто риба не може нормально віднереститися", — розповів науковець.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Що відомо
«Створюй із Суспільним» — це відкритий відбір творчих проєктів для трансляції на регіональних телеканалах Суспільного.