Екологія водойм на Черкащині: Дніпро — найбільша система водосховищ

Екологія водойм на Черкащині: Дніпро — найбільша система водосховищ

Екологія водойм на Черкащині: Дніпро — найбільша система водосховищ Програма "Народжені рікою"

Суспільне разом з учасниками проєкту "Народжені рікою" здійснили експедицію річками Черкащини, щоб знати більше про їхню історію та сучасний стан. П'ята річка — Дніпро.

Експедиція Дніпром розпочалася у Каневі, де розташована одна з шести ГЕС.

За словами черкаського еколога Олександра Спрягайла, Дніпро важко назвати типовою річкою, тому що це не річка, а система водосховищ або система дуже великих ставків, як зараз кажуть.

Щоб створити найбільше водосховище, Кременчуцьке, площею 2 252 квадратних кілометрів затопили 212 населених пунктів. Природну течію Дніпра, його здатність до самоочищення, склад води втрачено назавжди, зазначає еколог.

Олександр Спрягайло пояснює:

"Скоротилася швидкість течії, а в деяких місцях, наприклад, Кременчуцькому водосховищі, значні території — там швидкість 0 м/с, тобто це абсолютно стояча вода"

Старший науковий співробітник Канівського природного заповідника Василь Шевчик розповів, що сховище мілішає й замулюється:

"Обміління приберегових частин водосховищ, ертрофікація водиЗбагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується знищенням продуктивності водойми. Евтрофікація може бути наслідком природного старіння водойми, внесення добрив або забруднення стічними водами., тобто збільшення кількості поживних речовин, що спричиняє, відповідно, зміни у біотичних комплексах, замулення поступове. Треба ж зрозуміти одну річ: коли створили водосховища, рівень води змінився. Тобто десь метрів на 5 загалом впродовж року може стрибати вода".

За словами головного природознавця Канівського природного заповідника Олега Петриченка, рівень води у Дніпрі поблизу Канівської ГЕС змінюється двічі за добу:

"Рівень води може коливатись тут двічі на добу: підняли воду — спустили воду, підняли воду — спустили воду. За потребою".

Екологія водойм на Черкащині: річка, яку перетинають шість ГЕС — ДніпроПрограма "Народжені рікою"

Читайте також: Екологія водойм на Черкащині: річка, з якої пили воду — Рось

Олег Петриченко, вважає, що те, що створили люди вздовж Дніпра, — це шок для екосистеми:

"Це — шок! Для екосистеми це — шок! Бо теперішній гідрологічний режим — це наслідок діяння людини в силу того, що країні потрібна була електрична енергія. Ті всі луки, ті всі заплави, ті всі острови з’являлися десятки тисяч років. Відповідно, цей світ дуже кришталевий, дуже тонкий, дуже виважений. Каламутьте рукою двічі на день акваріум і побачте, як себе будуть почувати ті організми, що живуть. Будь-яке діяння людини, як воно не буде прив’язуватися під будь-які вимоги — все це буде шоком для природи".

Зі слів Василя Шевчика, нині на ділянці між Каневом уздовж 10 кілометрів можна побачити структуру долини Дніпра такою, якою вона була до часу створення водосховищ.

Експедиція дісталася острова Круглик — місця, де гніздяться баклани. Це одна із найбільших популяцій в Черкаській області.

За словами головного природознавця Канівського природного заповідника Олега Петриченка, баклани раніше не водилися на Черкащині:

"Баклан — це є наслідок цих глобальних змін клімату та потепління. Південні види починають підійматися в ті широти, де їм колись було холодно".

Василь Шевчик пам'ятає ті часи, коли вода у Дніпрі була чиста:

"Зараз страшно заходити в воду купатись, а я сюди приїхав у 87-му році, тоді ще з Дніпра воду брали і юшку варили".

За словами Василя Шевчика, мережа току поверхневих вод — це кровоносна система кожного регіону. Головна частина всього річного стоку Дніпра — це джерельні води.

"Наприклад річка Росава. Там, під Кагарликом два села: Ліщинка і Росавка. І верхів’я річки починається звідки? Із села. Це будівлі, туалети, грядки, а за селом поля, орні. Засіяли соняшник, засіяли кукурудзу, засіяли сою, гербіцидом гахнули, зібрали урожай, продали. Як ото сюди впливає, ніхто про це не думає. Де ж там та джерельна вода візьметься, вже в верхніх каскадах тих ставків на Росаві, вже там та вода цвіте, то як вона тут не буде цвісти?", — зауважив пан Василь.

Він додав, що територія Черкаської області розорана на 80%, а це згубно для природи:

"Тобто тут багато нюансів. Села вимирають, натомість ростуть величезні міста. Це ж концентрований потік непотребу для природи! Читаєте державний кодекс: заборонено викиди, там тваринницькі всякі, утримання. Заходимо в перший випадковий яр у Каневі. Що ми маємо? Сміттєзвалище. Охоронна зона, подивіться, у водний кодекс: скажемо, мала річка — 25 метрів, середня річка — 50 метрів, велика річка — 100 метрів. Що таке 100 метрів для оцього берега? Подивіться, яка крутизна. То тут треба три кілометри від охоронної зони. В одному місці може і вистачить 100. У водний кодекс треба було написати: не менше 25, не менше 50, не менше 100, не менше".

Екологія водойм на Черкащині: річка, яку перетинають шість ГЕС — ДніпроПрограма "Народжені рікою"

Еколог Олександр Спрягайло зауважив, що якщо лишити Дніпро у тому стані, яким він є нині, проблем побільшає:

"Звичайно, щоб повернути Дніпро до природного стану — це неймовірні кошти, це неймовірні зусилля необхідні. Якщо залишати все як є, всі проблеми, які зараз є у Дніпра — вони будуть лише загострюватись. Іншими словами, народиться покоління, яке ніколи не купалося у Дніпрі й не матиме потреби в цьому. Ну скаже, навіщо, якщо є басейни та ще щось інше, але серед науковців все частіше лунають пропозиції про те, щоб поволі спускати водосховища і повертатися до більш-менш природного режиму Дніпра.

Головний природознавець Канівського природного заповідника зауважив, що нині чимало розмов про повернення Дніпра в річище:

"Я розумію, які зараз тенденції: взяти зірвати все, і річка очиститься. На жаль, так не вийде через просту причину: що далі робити з тією річкою, що втратила своє річище? Що робить з тими намулами, які сконцентрувалися внаслідок, коли Прип’ять сюди принесла радіонукліду декілька тонн важкого металу, якщо робить навіть дійсно з цими запасами води, які зараз нічого не варті, але технічно є водосховищем на загальному обезвоженні опісля?", — розмірковує Олег Петриченко.

Екологія водойм на Черкащині: річка, яку перетинають шість ГЕС — ДніпроПрограма "Народжені рікою"

Старший науковий співробітник Канівського природного заповідника вважає, що систему водосховищ треба використовувати за призначенням:

"Бо ця інфраструктура напрацьована поколіннями й вона працює. Але момент екологізації стану нинішнього, над цим треба думати. Але не таким кардинальним способом. Треба діяти локально: на кожну місці, кожному ОТГ. Глобально треба реабілітувати поліські болота, треба відновлювати тваринництво. Не безвихідь, вихід є, але це планомірна системна робота на десятки, пів сотні, а той сотні років, щоб довести до ладу", — додав Василь Шевчик.

За його словами такі приклади вже є в Європі. Це річка Рейн, яку після в сорокових повоєнних років відновлюють та потихеньку виправляють екологічну ситуацію.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Що відомо

«Створюй із Суспільним» — це відкритий відбір творчих проєктів для трансляції на регіональних телеканалах Суспільного.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди