У Черкасах 9 серпня відбулася акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих воїнів «Не мовчи — полон вбиває». Близько сотні людей з прапорами й плакатами зібралися в центральній частині міста — рідні, друзі захисників, небайдужі містяни та автоколона з близько десятка автівок.
Одна з організаторок зібрання Оксана Коцуконь розповіла Суспільному, що під час акції вшанують пам'ять полеглого 34-річного добровольця з Сакартвело Васо Кардави.
«Сьогодні традиційно, як і кожної неділі, ми збираємося тут, щоб нагадати про всіх наших захисників і захисниць, котрих ми чекаємо з полону, з невідомості, і намагаємося постійно нагадувати про тих захисників і захисниць, чиї тіла ще не повернуті додому. Сьогодні ми тут зібралися, щоб бути голосом всіх їх і вкотре просто сказати про те, що ми їх пам'ятаємо — кожного і кожну з них чекаємо вдома. Незмінно будемо стояти тут до повернення останнього захисника. По закінченні акції ми приєднуємося до автопробігу пам'яті на честь загиблого добровольця, грузина, який загинув за нашу свободу і незалежність, Васо Кардави», — прокоментувала Оксана Коцуконь.
Йог дружина Наталія розповіла, що 10 серпня буде друга річниця загибелі:
«На першу річницю загибелі ми робили автопробіг, і тому цього року також повторимо. Чому сьогодні? Хоч на день раніше, але сьогодні акція — сьогодні найбільша кількість людей може зібратися, аби вшанувати його пам'ять. Це була найкраща людина. Він з'явився як те сонце і завжди сяяв. Він завжди був на позитиві. Ті, хто його знав, тільки позитивне можуть сказати. Це була неймовірна людина, яка завжди всім намагалася допомогти».
Васілі Кардава служив у 118-й окремій бригаді територіальної оборони:
«Донецький напрямок, працював танк і поблизу нього було влучання. Його тіло не витримало і він загинув. Останній його вихід був незапланованим. Він просто сказав: як потрібен своїм хлопцям, я сходжу останній раз і почну літати. Але по-іншому він почав літати...»
Ірина Володимирівна — мати безвісти зниклого солдата Андрія Рямова. На акцію приходить з родиною, розповіла жінка:
«Він зник безвісти два роки тому в селищі Північне поблизу Торецька. Куди б ми не зверталися, просили, але ніхто не дає відповіді. Важко... З побратимами хотіли поспілкуватися, але вони на контакт не йдуть. А ми приходимо сюди. Тут, знаєте, як всі рідні — вітаємося, спілкуємося. За два роки, поки ми сюди приходимо, з полону повернулися двоє хлопців і радієш, як своєму. Але і втрати були — однокласник мого сина був зниклим безвісти і повернувся на щиті. Тому тут і радощі, і печалі. Я відчуваю тут підтримку. Не всі рідні підтримають, а тут ти знаєш — всі свої. Віримо, що таки повернеться. А скільки разів снилося, що саме влітку, коли зелено, що повернеться!»
Син черкащанки Надії зник безвісти понад рік тому:
«Стою за сина Костянтина. Він зник безвісти з 27 березня 2025 року. Пішов воювати 25 лютого 2022 року. Пішов воювати сам. Вдома його чекають я, дружина та трирічний син. Новин немає — ні з частини, ні від побратимів».
Жінка розповіла, що її син був на Куп'янському напрямку:
«Пішли удвох і зникли. Дронами шукали, але сказали, що нічого не видно — ні тіл, ні слідів вибухів. Ми надіємося, що він живий. Щонеділі ми приходимо на акцію разом з його дружиною та онуком. Онука тут вже всі знають — діти зростають на акціях».
Черкащанка Олена прийшла на акцію, щоб бути голосом свого брата:
«Стою за брата Олексія. Йому 43 роки. Поблизу Бахмута він безвісти зник. Майже нічого невідомо. Зник ще у 2023 році. Служи у 30-й окремій механізованій бригаді. Не знайшла його побратимів, знайшла хлопців з третього взводу, але нічого конкретного вони сказати не змогли».
Черкащанка Наталія вірить, що син її чоловіка повернеться додому:
«Він у статусі зниклого безвісти з 8 січня 2026 року. Йому зараз 23 роки. Служив у Третій штурмовій бригаді. Був у Харківській області поблизу села Новосергіївка. Він ішов сам на війну — захотів сильно. Ми говорили, щоб йшов на навчання. А він говорив: що ж я буду сидіти в квартирі? Я вірю, що він живий і повернеться».
Чоловік черкащанки Анни зник безвісти у 2022 році. Сьогодні у нього день народження, розповіла вона:
«Сьогодні у нього день народження — йому 32 роки. Жодної інформації немає. Я тут, щоб нагадати, що зниклі безвісти незабуті, їх потрібно повертати, звертати увагу на це. Але їх повинно меншати, а не більшати. Бо на даний момент пошуками ніхто не займається, бо це неможливо. Зник безвісти ще у жовтні 2022 року на Бахмутському напрямку. З побартимами спілкувалася, але на тому напрямку зникла вся група. Тому конкретних відповідей не маю. Знаю, що тоді були "Вагнера" і це на даному етапі є великою проблемою».
На акції були присутні понад сто людей.
