Сільські бібліотеки Хмельниччини: як зараз працюють і де беруть нові книжки

Сільські бібліотеки Хмельниччини: як зараз працюють і де беруть нові книжки

Сільські бібліотеки Хмельниччини: як зараз працюють і де беруть нові книжки Фото: Суспільне.

Як працюють сільські бібліотеки в умовах децентралізації, скільки їх наразі функціонує на Хмельниччині та які послуги в них можна отримати.

Про це в інтерв’ю з директоркою Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Катериною Чабан для Суспільного в рамках проєкту «Сьогодні. Головне».

Скільки на Хмельниччині сільських бібліотек

На офіційному сайті Хмельницької ОДА зазначено, що в Хмельницькій області нараховується 798 бібліотек, які входять до мережі бібліотек Міністерства культури України. Із них переважна більшість, 689 – сільські бібліотеки.

«Є чимала кількість бібліотек в сільській місцевості, - каже Катерина Чабан, - які в мережі є, а їх вже насправді не має. А є такі бібліотеки, які відновлюють свою роботу. І такі є, які відкриваються. Але кількість бібліотек - то не показник, головне, яка бібліотека є в селі, чи вона наповнена інформаційно, чи є там ресурси, чи є книги, газети».

Бібліотеки та децентралізація

За словами Катерини Чабан, з 2015 року в області відбуваються процеси реорганізації, ліквідації, переорієнтації закладів культури, чимало установ змінюють свій профіль.

У нас є приклад існування на території області публічних шкільних бібліотек. Зокрема, на Дунаєвеччині є 15 таких утворень. На сьогодні це в області єдиний приклад. Але ми маємо приклади, коли бібліотеки створюють бібліотеки-музеї, коли бібліотеки об’єднуються з клубами, коли утворюють центри громад.

"І якщо на сьогоднішній день цей процес ще законодавчо не врегульований, ми, по суті, маємо заклад культури і в ньому є бібліотека, то закон про бібліотечну справу каже, що бібліотека - це установа або структурний підрозділ, який має упорядковане зібрання документів і надає послуги населенню. Тож сьогодні бібліотека може бути в сільській раді, вона може бути в будинку культури,вона може бути на пошті - неважливо при якому закладі, але вона має бути упорядкованим зібранням документів і надавати послуги населенню. Адміністративна реформа на сьогодні змушує громади думати, куди виділяти кошти, на що їх спрямовувати, які заклади робити опорними, а де пунктами видачі літератури», - розповідає директорка обласної універсальної бібліотеки.

Якою має бути бібліотека в громаді

Катерина Чабан також додає, що є відповідні нормативи, які регламентують кількість бібліотек на певну кількість жителів населеного пункту. Правда, каже, вони дещо застарілі та не враховують чималої специфіки окремих населених пунктів.

«До прикладу, якщо ми візьмемо Деражнянщину, то там хутірна система, де застосувати дані нормативи взагалі дуже важко. Але так, згідно нормативів, на 500 жителів громади повинна діяти, як мінімум, одна загальнодоступна бібліотека. Проте місцеві органи влади мають самі вирішувати, де буде те місце, де громадянин звернеться за такою послугою. Єдине, відстань між бібліотеками не повинна бути більше 3-5 кілометрів. Звісно, при роботі бібліотеки, варто встановлювати такий графік, щоб люди могли її відвідувати, і чітко знали, що у цей день, у цей час бібліотека відкрита. І, це також важливо, в бібліотеці має бути тепло, комфортно, там повинна бути нова книжка, інакше туди ніхто не прийде», - зазначає Катерина Чабан.

Бібліотекар на селі: покликання чи «бюджетне» робоче місце

Директорка Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Катерина Чабан погоджується, що не в усіх сільських бібліотеках зараз працюють фахові бібліотекарі. Каже, знає і про ту проблему, коли бібліотеки на селі працюють лише тому, що це ще одне бюджетне робоче місце із заробітною платою, адже зі стабільною роботою у селі не просто.

Але, принаймні, якщо навіть людина не має спеціальної освіти, але хоче бути справжнім бібліотекарем, хоче навчатися – це не проблема, головне бажання.

"Бо бібліотечна професія - це та, яка потребує весь час удосконалення. Змінюються технології, змінюється сам носій книг, книги переходять в інший формат, є електронні бази даних. На сьогодні, якщо людина не має фахової освіти, але хоче навчитися, вона повинна себе вдосконалювати. Це можна робити і в селі, дистанційно, за допомогою онлайнових платформ, яких є достатньо», - радить Катерина Чабан.

Послуги сучасної бібліотеки в селі

За словами Катерини Чабан, якщо сьогодні говорити про сучасну сільську бібліотеку, то, нехай це буде навіть невеличка кімната, але там має бути стелажик нової літератури, причому ця література має бути і для дітей, і для дорослих.

«Там має бути 8-10 періодичних видань, там має бути комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, щоб житель, прийшовши до бібліотеки, отримав все, що є сьогодні в Інтернеті. А бібліотекар має навчити користуватися Інтернетом, розказати бабусі, що їй достатньо прийти в сільську бібліотеку і отримати, до прикладу, по скайп-зв’язку консультацію Пенсійного фонду, зареєструвати свою особисту скриньку для переписки з внуками. І такі навчання зараз сільські бібліотекарі проводять. У нас багато зареєстровано хабів цифрової освіти саме на базі сільських бібліотек, які мають комп’ютери, які мають доступ до мережі Інтернет. І бібліотекарі зараз навчають сільських бабусь, дідусів, і показують, що можна спілкуватися з рідними по інтернету, можна передавати показники лічильників і платити за газ та світло тощо», - розповідає співрозмовниця.

Де брати нові книжки для сільських бібліотек?

Навіть бібліотеки у містах, не те що у селах, сьогодні поповнюються новими чи сучасними книжками не дуже добре, погоджується директорка обласної універсально наукової бібліотеки. Утім, додає, зараз багато залежить не лише від державних чи місцевих програм, але й від активності самих бібліотекарів.

Враховуючи нашу статистику поповнення книжкових фондів в сільських бібліотеках, для багатьох із них державна програма є чи не єдиним джерелом, з якого вони отримують нову літературу.

"Але я хочу розказати про таку важливу послугу, як міжбібліотечний абонемент і внутрішній книгообмін. І звернутися сьогодні до сільських жителів - якщо у їх бібліотеках немає нової книги, а вони хочуть її отримати і прочитати, то бібліотекар сільської бібліотеки може запитати цю книгу в районі, у місті, в обласній бібліотеці, і читач, сплативши послуги з доставки, отримає бажану література навіть з Києва, з Національної бібліотеки. Тому читачам варто про це знати, а сільським бібліотекарям не забувати про такий шлях, як міжбібліотечний абонемент», - каже Катерина Чабан.

Взагалі фонди сільських бібліотек, звичайно, бідні, продовжує далі директорка Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки. «Якщо ми сьогодні говоримо про те, що погане оновлення цих книжкових фондів, то, звісно, читач хоче бачити нову книгу. І ми хочемо відзначити те, що слід звільнятися від застарілої літератури, очищувати фонди. І багато бібліотек саме це і роблять, і саме за здану макулатуру вони можуть отримати, купити певну книгу. В багатьох бібліотеках сьогодні створено так званий буккросинг, тобто, читач може свою книгу принести, аби цю книгу ще хтось інший прочитав. На сьогодні близько 60% літератури бібліотекам дарують, дарують автори книг, тому презентація нової книги для бібліотеки є також важливим джерелом поповнення своїх фондів. Сьогодні багато видавців і видавництв розповсюджують інформацію про книгу в мережі Фейсбук, інтернеті, і достатньо «лайкнути» цю книгу або розповсюдити цю інформацію про видавця, і бібліотека може отримати цю книгу. Треба бути самим бібліотекарям активнішими. Купівля книжок на сьогодні не єдине джерело поповнення і отримання нової книги», - радить Катерина Чабан.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди