Заздрість — джерело розвитку чи інструмент самознищення: пояснюють експертки

Заздрість — джерело розвитку чи інструмент самознищення: пояснюють експертки

Заздрість — джерело розвитку чи інструмент самознищення: пояснюють експертки Ілюстрація: Софія Кучеренко / Суспільне

Заздрість – це поширена емоція, зосереджена на загрозі статусу, коли "виграш" іншої людини розглядається як "втрата" для себе. Це соціальна емоція, яка може асоціюватися з ворожістю, злістю та соромом. Заздрість близька до ревнощів, які включають страх чи гнів. Про те, якою буває заздрість і чи є це "хворобою"в ефірі Українського радіо пояснюють керівниця Всеукраїнської благодійної організації “Турбота про літніх в Україні” Галина Полякова та психологиня Оксана Бочарова.

Яка буває заздрість

"Заздрість буває різною: "чорною" та "білою". "Чорна" — деструктивна, а "біла" — мотивуюча, яка дає поштовх людині працювати та отримати кращий результат.

Читайте також: Що таке емпатія та як навчитись чуйності у важкі часи

З 1995 року я навчалася в Лондоні, відвідувала різні соціальні установи і одного разу мене дуже вразив денний центр реабілітаційної допомоги літнім людям. На 600 відвідувачів там було 6 штатних працівників. На моє запитання, як старенькі щодня добираються до центру і як шестеро працівників справляється з такою кількістю відвідувачів, мені відповіли, що все це відбувається завдяки волонтерам. Я розплакалася від заздрощів, що в Україні немає подібного. Повернувшись до Києва, я довго жила з ідеєю створити подібний центр і в 1999 році ми почали створювати Всеукраїнську благодійну організацію. Тобто заздрість підштовхнула мене до створення такої організації", — розповіла Галина Полякова.

Чи усім людям притаманна заздрість

“Бувають випадки, коли людина здатна не заздрити іншим. Але часто, коли людина стверджує, що не вміє заздрити, то просто має високий психологічний захист, який не дозволяє в цьому зізнатися, адже заздрять майже всі, навіть тварини. Заздрість входить до топової сімки смертних гріхів, адже раціонального виправдання заздрощам знайти не можна. Щоправда, є незлобива заздрість, яка проявляється, коли людина намагається досягти і мати те, що має хтось інший, але не ціною знищення ані тієї людини, ані об’єкту. Без такого виду заздрощів не було б стимулу розвиватися, рости, перемагати”, — зауважила психологиня Оксана Бочарова.

За її словами, заздрість може стати хворобливою залежністю, "яка не дає спокійно жити, розвиватися".

Читайте також: У чому небезпека мультизадачності та як позбутися звички робити кілька справ одночасно

Чи варто боротися із заздрістю

На думку психологині, спершу треба зрозуміти, як це впливає і на людину, і на її оточуючих, адже важко собі зізнатися, що ти комусь заздриш.

"Людина ніколи собі не зізнається, що досягла певних результатів через заздрість. Адже це означатиме, що вона глибоко розчарована у своїх досягненнях, а це впливає на самооцінку, і з'являється сором за це відчуття".

Психологиня зазначила, що варто розуміти природу своєї мотивації, аби врешті керуватися в житті тим, що дійсно є важливим для окремої людини: "Варто 5 разів поспіль запитати у себе: “Нащо я це роблю?”, таким чином це має привести до певного розуміння, що заздрість звужує поле власних можливостей".

Читайте також: "Як не почуватися самотньо під час домашнього карантину"

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди