27 березня 2022 року відбудеться 94 церемонія вручення премії “Оскар”. Про те, хто змагатиметься за престижну премію та який фільм представлятиме Україну в Лос-Анджелесі, в ефірі Українського радіо розповіла співзасновниця Української кіноакадемії, членкиня комітету Шевченківської премії Юлія Сінькевич.
Які українські фільми братимуть участь в національному відборі на премію “Оскар”?
Український Оскарівський комітет оголосив учасників національного відбору на висунення на премію “Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії "Міжнародний повнометражний фільм" від України. Цьогоріч в національному відборі участь братимуть 5 фільмів, створені за державної підтримки:
- "Відблиск" режисера Валентина Васяновича (Україна)
- "Стоп-земля" режисера Катерини Горностай (Україна)
- "Носоріг" режисера Олега Сенцова (кооперація України, Польщі та Німеччини)
- "Погані дороги" режисера Наталки Ворожбит (Україна)
- "Чому я живий" режисера Віллена Новака (кооперація України та Грузії)
24 вересня відбудеться засідання оскарівського комітету України щодо відбору стрічки-кандидата на премію "Оскар" у категорії "Міжнародний повнометражний фільм" від України.
- Васянович: В "Атлантиді" ми випалили землю навколо героя, а у "Відблиску" зруйнуємо його душу
- Васянович: Знімаю фільми про війну, бо це тема номер один для України
Яка процедура національного відбору стрічки-кандидата на премію “Оскар”?
Відбувся технічний відбір робіт учасників, які повинні відповідати певним критеріям: мати міжнародну прем'єру, короткий прокат до певного часу в країні, маркетингову стратегію того, як фільм будуть просувати.
Кожна країна щороку обирає один фільм, який буде подано, щоб потрапити до короткого списку премії “Оскар”. Цьогоріч, дійсно, 5 українських стрічок було подано до участі у відборі, з достатньо сильною конкуренцією.
У мене немає 100% впевненості в тому, який фільм буде висунено від України для участі в кампанії та премії “Оскар”.
Зараз члени комітету переглядатимуть ці стрічки, ознайомлюватимуться з документами, з відгуками критиків, з планами просування стрічки на північно-американській території.
Чи є серед перерахованих фільмів ваш фаворит?
Чесно кажучи, поки немає. Адже попередні роки було очевидно, яка стрічка представлятиме Україну. А цьогоріч дуже різні фільми і за авторським висловлюванням, і за міжнародною долею цих стрічок. Складно виокремити одного фаворита. Але, варто пам'ятати, що це не лише питання смаку, а й комбінація багатьох факторів.
Про що ці фільми і що їх об'єднує?
Всі фільми на досить складні теми. Більшість стрічок торкаються теми війни. Наприклад, стрічка “Погані дороги” Наталки Ворожбит була в українському прокаті, на кількох українських фестивалях. Це — серія новел, яка розповідає про жахи, емоції, травми, пов'язані з війною на Сході України.
Так само стрічка Валентина Васяновича “Відблиск” про події на Сході України, про те, як катують українців і яка моральна дилема стає перед людиною, яка опиняється в пастці: як їй жити далі?
Стрічка Катерини Горностай “Стоп-Земля” — драма дорослішання. В ній йдеться про те, як підлітки переживають, проживають та будуть стосунки у тендітному перехідному віці. Фільм створений дуже цікавим напів документальним експериментальним методом зйомки. Адже дуже багато часу режисерка проводила з непрофесійними акторами, щоби вибудувати цю історію.
Стрічка “Носоріг” Олега Сенцова — досить давній його проєкт, який розповідає про молоду людину, яка в 90-ті обрала злочинний шлях. У фільмі йдеться про бандитські угрупування і тодішні їхні стандарти.
І картина Віллена Новака, досить відомого українського режисера, досить цікава. Я її ще не бачила, тому детальніше про неї зможу розповісти пізніше.
Наскільки цікавою для західних глядачів та критиків може бути тема війни на сході України?
Звичайно, цікаві автентичні історії, які безпосередньо стосуються тієї унікальної ситуації, яка склалася в Україні та те, чим живуть люди на сході і як це відображається на їхній особистості, психології є цікавим для західного глядача. Адже розібратися у всіх тонкощах та деталях того, що відбувається з медіа в часи пропаганди складно.
Такі стрічки виконують функцію культурної дипломатії. Розповідають на прикладах і засобах мистецтва що є правдою, як живуть в Україні люди, які беруть участь у війні на Сході або вже переживають посттравматичний синдром. Звичайно, це якнайкраще демонструє результати війни, агресії та те, до чого можна довести людей і країну.
Чи реально уявити, що український фільм отримає “Оскар” або інше міжнародне визнання?
Звичайно! Я вірю, що так станеться і сподіваюся, що вже у наступному році. В Україні є багато авторів, які мають свій унікальний погляд, режисерське бачення, цікаво і по-особливому розказують історії і піднімають складні незручні теми, які мають художню цінність.
Чи було з чого обирати фільми для цьогорічної премії “Оскар”?
Фільми, які було подані для участі у відборі для премії “Оскар” від України, як проєкт почалися достатньо давно. Вироблені і представлені на міжнародних фестивалях в різний час і це — результат минулих років. Якщо говорити про динаміку, яка є, то, звісно, зараз вбачається певний вектор підтримки глядацького кіно, масового, комерційного, аніж авторського. І це сумно. Хотілося б, щоб авторське кіно більше було представлено, адже міжнародні успіхи саме за ним, а не за масовим. Хоча, комерційне кіно так само має розвиватися. Це формує індустрію. Цьогоріч, дійсно, є з чого обирати і це — приємно.
З нагоди Дня українського кіно, який відзначають 11 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ про заходи щодо сприяння розвитку кінематографії в Україні. Що ви чекаєте від держави?
Чекаємо на продовження розпочатої стратегічної підтримки кіногалузі. Зокрема йдеться про кешрібейти, які були прийняті на рівні 25% повернення кваліфікованих витрат, коли іноземні кіновиробники знімають в Україні фільми, а українські компанії надають відповідні послуги для організації зйомок. Тоді держава повертає частину витрат. На жаль, через недосконалість держави, такі пільги не працювали. І цей указ направлений на те, щоб вони, таки, запрацювали. Це сприятиме тому, що іноземні кінокомпанії приїжджатимуть в Україну, зніматимуть наші локації, акторів, залучатимуть українських кінопрофесіоналів і, таким чином, сприятимуть розвитку українській кіноіндустрії.
