Зустріч Зеленського і Байдена на тлі урагану та ультиматуму талібів: чого чекати Україні

Зустріч Зеленського і Байдена на тлі урагану та ультиматуму талібів: чого чекати Україні

Ексклюзивно
Зустріч Зеленського і Байдена на тлі урагану та ультиматуму талібів: чого чекати Україні Президент США Джо Байден під час брифінгу 30 серпня 2021 року, фото АР

Перша зустріч Володимира Зеленського і Джозефа Байдена відбудеться у Вашингтоні 1 вересня. Спочатку планувалось, що лідери зустрінуться 31 серпня, але саме цього дня минає ультиматум ісламського радикального угруповання "Талібан": має завершитись евакуація з Афганістану, владу в якому таліби захопили з середини серпня. Також американські війська повністю мають вийти з території Афганістану.

Зеленський і Байден планують підписати три документи у сфері оборонного партнерства. Також український лідер планує відвідати Кремнієву долину та виступити у Стенфордському університеті на тему двосторонніх відносин України й США. Виступи заплановані на 2-3 вересня.

Для України важливими є теми співробітництва країн, а також умов компенсацій щодо російського газогону "Північний потік-2" і вступу до НАТО. Суспільне дізналось, чого варто і не варто очікувати від цієї зустрічі.

"Невдалий збіг" і план зустрічі

Візит Зеленського співпав одразу із двома великими подіями, до яких зараз прикута увага американських ЗМІ. По-перше, вибухи в Кабулі, унаслідок яких загинули і американські військові. По-друге, ураган "Іда", який знеструмив Новий Орлеан і змусив річку Міссісіпі змінити напрямок течії.

Дивіться також: Що передувало зустрічі Байдена та Зеленського

"Зараз, на жаль, Україна не є темою номер один у світі. Нею є Афганістан. Тому на зустрічі навряд чи обговорять кардинальну зміну відносин США та України", – зазначає експерт з міжнародної та внутрішньої політики Інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

Читайте також: "Талібан" відхилив пропозицію створення "зони безпеки". Онлайн подій в Афганістані

"31 серпня – дата офіційного виводу американських військ з Афганістану, і все, що відбувалося останніх кілька тижнів, – це дуже складно для адміністрації Байдена. А ще ковід, а також ураган", – додає Ніна Янковіч, дослідниця американського аналітичного центру Wilson Center. За її словами, складно було б знайти гірший час для президента Зеленського, ніж цей. Водночас для України цей час стратегічно важливий, враховуючи 30-ту річницю Незалежності.

Ніна Янковіч, дослідниця американського аналітичного центру Wilson CenterФото: Суспільне

Ніна Янковіч, дослідниця американського аналітичного центру Wilson Center

Зеленський і Байден обговорять низку питань, що будуть поділені на 3 блоки. Передбачено розширений формат, а також зустріч віч-на-віч. Очікується, що сторони підпишуть угоди у сфері безпеки та космічній сфері. Також Білий дім повідомляв, що Україна отримає 60 мільйонів доларів допомоги на оборонні витрати та військову освіту.

"Що стосується питання військової підтримки – це і гроші, і зброя, і певні зобов'язання, – зазначає тимчасово повірений у справах США в Україні (2019-2020), посол США в Україні (2006-2009) Вільям Тейлор. – Як ви знаєте, щороку з моменту вторгнення Росії США надають Україні 250 млн доларів підтримки. Днями адміністрація Байдена оголосила про додаткові 60 мільйонів доларів у зброї, підготовці, безпековій допомозі, обладнанні. Тож це і гроші, і обладнання, і навчання, і підготовка. Я вважаю, це демонструє, що і уряд США, і Конгрес, і американський народ підтримують Україну навіть більше за той рівень, який був раніше".

Ексглава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що ця зустріч – у першу чергу знайомство: "Головне, чого може досягти чи що отримати Зеленський від цієї зустрічі, – розуміння на персональному рівні. В ідеальному випадку – мінімальна довіра, яка буде будуватися між ними потім. І це проявиться насправді у наступні місяці після зустрічі. Тобто це не буде видно у той же день чи на другий".

Великих дипломатичних угод очікувати не варто, але все ж таки дуже важливо, що адміністрація Байдена дотрималася своєї обіцянки і зустріч відбудеться, каже Ніна Янковіч:

"Президент Байден – дуже особистісний політик, йому подобається зустрічатися з людьми особисто. З того, що я розумію, вони з президентом Зеленським схожі у цьому, тож, я думаю, почати ці стосунки особисто – дуже важливо для обох".

Водночас певні зобов'язання у сфері оборонних витрат, підтримки демократії в Україні, боротьби з корупцією все ж будуть.

"Байден планує провести саміт демократії, який спочатку планувався на цей рік, але потім був перенений через ковід. Можливо, Україні також буде приділена особлива увага на цьому саміті, що буде добре для західної, європейської підтримки України. З точки зору якихось великих, визначних жестів, які б відрізнялися від норми стосунків США до України за останні 7 років, – не думаю, що ми таке побачимо", – додає експертка.

"Північний потік-2", НАТО і війна на Донбасі

Головні теми двосторонніх переговорів – мирне врегулювання на Донбасі та загрози нацбезпеці України через запуск "Північного потоку-2". Президент аналітичного центру "Політика" Ігор Попов зазначає, що накопичилося і багато поточних питань: "Судові процеси проти Коломойського, кібербезпека, участь України в евакуації американських союзників з Афганістану тощо".

Вільям Тейлор, тимчасово повірений у справах США в Україні (2019-2020), посол США в Україні (2006-2009)Фото: Суспільне

Вільям Тейлор, тимчасово повірений у справах США в Україні (2019-2020), посол США в Україні (2006-2009)

Зеленський має повне право спитати про вступ України до НАТО, зазначає Вільям Тейлор, пригадуючи саміт в Бухаресті 2008 року, коли НАТО пообіцяли, що одного дня Україна та Грузія таки стануть членами Альянсу: "Вони не сказали, коли, (відбудеться вступ України до НАТО, – ред.), і це важливе питання, але я вважаю, що президент Зеленський правильно запитує стосовно цієї обіцянки".

"Україна робить багато роботи, яка є необхідною для НАТО. І, як ми побачили днями, Україна також забезпечує підтримку США, НАТО, вона здійснила чудову операцію в Афганістані, у Кабулі. Це була потужна демонстрація можливостей, компетенцій та прихильності України. Я сумніваюся, що можна буде почути щось нове від президента Байдена щодо цього, але деякі люди кажуть президенту Зеленському: не питайте про це, бо це неможливо зараз. Зрозуміло, чому так кажуть – ти ж не хочеш почути “ні”. Хочеться залишити опції, двері членства відкритими. Нагадування від України про ту обіцянку вважаю нормальним".

За кілька днів до візиту колишній посол США у Росії Майкл Макфол у колонці для The Washington Post написав, що Зеленському зараз не час просити підтвердити ПДЧПлан дій членства в НАТО: "Зеленський повинен припинити просити поки що підписати План дій щодо членства в НАТО. ПДЧ не дає гарантій безпеки, і сувора реальність така, що Україна сьогодні не має права вступати в НАТО. Замість цього Зеленському слід зосередитися на проведенні необхідних внутрішніх реформ для підготовки України до членства в НАТО без офіційного підписання ПДЧ".

Макфол також зазначає, що Байден та Зеленський можуть обговорити мирний процес для сходу України й, можливо, формальну участь США в "помираючому нормандському процесі" між Німеччиною, Францією, Росією та Україною.

Президент України, канцлерка Німеччини, президент Франції та президент РФ на зустрічі "Нормандського формату" щодо врегулювання ситуації на Донбасі, грудень 2019 рокуФото: АР

Президент України, канцлерка Німеччини, президент Франції та президент РФ на зустрічі "Нормандського формату" щодо врегулювання ситуації на Донбасі, грудень 2019 року

"Зачіпати питання ПДЧ немає ніякого сенсу, тому що рішення про його надання ухвалюється консенсусом країн-членів, і такого консенсусу немає, – вважає український експерт Попов. — НАТО почуло заяви Путіна про "червоні лінії" і врахувало їх. Початок переговорів про отримання статусу пріоритетного військового партнера США поза НАТО також не буде настільки позитивним, як ще пів року тому. Афганістан мав цей статус, і це ніяк йому не допомогло у забезпеченні безпеки".

"Це розв'яже руки Кремлю": українська спільнота звернулася до Байдена щодо "Північного потоку-2"

Не варто Україні й відкрито вимагати закриття "Північного потоку-2" на зустрічі, вважає Тишкевич: "Адже вже ясно, що США не будуть сваритися зі своїм стратегічним партнером – Німеччиною". За його словами, Україна має наполягати на непрямій компенсації.

"Якась кількість вакцин чи кредитів – це не компенсація. Найбільш суттєвою допомогою може стати безумовна реструктуризація чи списання боргів України перед МВФ та нібито анонімними "приватними тримачами боргу". Збережені кошти Україна може вкласти в газовидобуток, відновлення нафтопереробки та переоснащення армії", – додає Попов.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент США Джо Байден на спільній пресконференції. Німеччина підтримує газопровід, але наголошує, що "Північний потік-2" додатковий проєкт, який не замінить українську трубуБрифінг канцлерки ФРН А.Меркель та президента США Дж.Байдена у Білому домі, 15 липня 2021 року. Фото: AP

Канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент США Джо Байден. Німеччина підтримує газопровід, але наголошує, що "Північний потік-2" – додатковий проєкт, який не замінить українську трубу

"Байден доволі ясно висловив свою позицію щодо питання "Північного потоку-2". Налагодити стосунки з Німеччиною, повернути їх до нормального стану після того, як вони постраждали за останні 4 роки адміністрації Трампа, — це було важливіше, ніж, на жаль, вплив будівництва "Північного потоку-2"", – зазначає Ніна Янковіч.

Водночас Байден знає про російську агресію на сході України, напевно, краще за будь-якого іншого українського політика, оскільки бував в Україні стільки разів, додає експертка: "Думаю, він розуміє жертви, на які пішла Україна".

Президенти США та Росії Джо Байден та Володимир Путін під час зустрічі у Женеві, червень 2021 рокуФото: АР

Президенти США та Росії Джо Байден та Володимир Путін під час зустрічі у Женеві, червень 2021 року

Вільям Тейлор упевнений, що запуск "Північного потоку-2" був помилкою, проти цього виступав і Конгрес США, який і надалі вдається до різних заходів, наприклад, затримує певні призначення у Державному департаменті.

"Наприклад, важлива позиція, до відповідальності якої входить Україна, – це помічник Держсекретаря з питань Європи, і ми знаємо, хто це, – Карен Донфрід. Її було номіновано, вона пройшла слухання і тепер чекає лише голосування. Але Сенат затримує це голосування, поки адміністрація Байдена не зробить щось у питанні "Північного потоку-2"", – розповідає Тейлор.

"Рішення не зупиняти "Північний потік-2" було помилкою. Я вважаю, що США мали накласти санкції на газогін та компанії, які володіють, оперують ним".

Павло Клімкін наголошує, що США хочуть бачити інший рівень стійкості, верховенства права і побудови інституцій в Україні. Тож Зеленський на цій зустрічі у контексті вступу до НАТО може запевнити Америку, що для України не стільки важлива "дорожня карта", скільки готовність "укласти контракт з самими собою на перезавантаження усього, що є в країні": "Я думаю, найкраще, що він може сказати, – перше: "Пане президенте, ви висунули глобальну ініціативу в боротьбі з корупцією. Ми знаємо, як ви оцінюєте ситуацію в Україні. Я вважаю, що це несправедливо, але я поважаю вашу оцінку. Давайте ми реально покажемо, що ми чемпіони в такій ініціативі. І, на відміну від останніх провалів адміністрації Штатів, в тому числі щодо Афганістану, покажемо, що у нас бойовий дух інший, ніж в афганців, і ми здатні працювати у сфері перезавантаження”. Ось це була б правильна історія".

Колишній глава МЗС України Павло Клімкін, Київ, червень 2021 рокуФото: УНІАН

Колишній глава МЗС України Павло Клімкін, Київ, червень 2021 року

Найкращим результатом щодо "Північного потоку-2" для України є повернення в процес ключових переговорів. Зараз цей процес не включає Україну, наголошує Клімкін: "Вони ведуть всі ключові перемовини без нас".

"Для нас ключова історія, щоб врахували як наші економічні ризики і втрати, так і наші безпекові ризики, коли Росія буде готова піти вперед в разі провокацій, і того, що транзит може зникнути. Ось це, як я вважаю, мінімальна історія. І якщо не буде ключового сигналу, що ми працюємо далі зі Сполученими Штатами, Німеччиною і Євросоюзом, то, звичайно, не лише для мене, а й для українського суспільства це питання недосягнутих результатів", – додав колишній очільник МЗС.

Читайте також: Як Україна опинилася в центрі американських виборчих перегонів. Спецрепортаж із Вашингтона

Ще одне питання, яке можуть обговорити Байден і Зеленський, – призначення посла США в Україні. Ніна Янковіч зазначає, що цей процес займає певний час, але для того, щоб США були більш активними у переговорах щодо миру, США необхідно мати представника в Україні. Наразі асистента секретаря Державного департаменту з питань Європи немає.

"У нас немає спеціального посланника, як це було у випадку з Куртом Волкером, тож необхідно заповнити ще низку позицій, аби США почали брати більш активну участь в Україні у цьому питанні", – додає Янковіч.

Читайте також: Курт Волкер: "Люди, яких Байден номінує на ключові посади, добре відомі та проукраїнські"

Щодо подальшої загальної співпраці України та США існує дві ідеї, розповідає Тейлор.

Одна полягає у створенні офіційної урядової стратегічної комісії між Україною та США, яка буде регулярно зустрічатися кілька разів на рік. Її буде очолювати держсекретар Блінкен та глава МЗС України Кулеба. У цій комісії будуть представники обох урядів із оборонного сектору, торгівлі, фінансів, енергетики.

"Це допомагатиме роботі у тому сенсі, що всі знають, як багато бюрократії в обох урядах, але кожен учасник цієї комісії знатиме, що, скажімо, через 3 місяці вони знову зберуться або у Вашингтоні, або у Києві і матимуть звіт щодо зробленої роботи. Йдеться про певні часові рамки та регулярність зустрічей і звіти, які зрештою йтимуть до президентів Байдена та Зеленського. Тож це фокусує бюрократію і мотивує робити реальні справи", – зазначає Тейлор.

Президент України Володимир Зеленський та державний секретар США Ентоні Блінкен у Києві, травень 2021 рокуПресслужба президента

Президент України Володимир Зеленський та державний секретар США Ентоні Блінкен у Києві, травень 2021 року

Друга пропозиція, яку озвучив, зокрема, колишній посол США у Росії Майкл Макфол, полягає у створенні міжнародного органу або комітету, який складався б з колишніх посадовців високого рівня: "Наприклад, як той самий Макфол, це могли би бути і люди з Великої Британії, Нідерландів, Польщі, яким небайдужа Україна, які її знають, служили там, такі собі міжнародні "друзі України" на високому рівні. І ці люди також могли б збиратися, наприклад, у Києві, зустрічатися з урядом та громадянським суспільством. Це могло би допомогти, зокрема, у питаннях, що стосуються МВФ, або у стосунках з іншими країнами, які надають Україні військову підтримку".

Візит Блінкена: про що говорили та як працюватимуть Україна і США

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди