4 липня 2015 року у Києві на Софійській площі 2000 патрульних склали присягу на вірність українському народові. 2 вересня того ж року уряд України схвалив створення Національної поліції, що перейшла у підпорядкування МВС.
Що, окрім назви, змінилося за 6 років — в ефірі Українського радіо розповів експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.
Чи відбулася реформа поліції
"Так, поліція змінилася, якщо порівнювати те, що було до Революції Гідності 2014 року, з тим, що є нині. Особливо, якщо говорити про блок громадської безпеки", — зазначив Крапивін.
За його словами, більшість українців на дорозі тепер не мають таких проблем, які були з Державною автоінспекцією: "Тоді існувала корупція. Тоді при будь-якій зупинці у водія вимагали гроші або натякали на те, що треба їх дати".
Втім, говорить експерт, "це не означає, що амбітні плани, які ставив міністр Аваков чи грузинська команда, вже досягнуті". Він констатує, що більшість з того, що було задекларовано, "зробити не вдалося".
Читайте також: Спеціалізація у роботі та підзвітність Раді. Експерт розповів, як працюватиме БЕБ
Хто чи що завадило реалізувати за цей час усі плани
Крапивін зауважив, що реалізувати повноцінну реформу поліції завадила "відсутність далекоглядного планування", позаяк реформа завжди коливалася від політичної ситуації.
Фахівець переконаний, що перший етап стався одразу після Майдану. Він тривав до 2015 року, коли запросили грузинських реформаторів. Тоді реформу "віддали" одній команді всередині міністерства, "яка встигла зробити лише концепцію реформи".
"Але потім приїхали грузини, в яких було своє бачення, а також підтримка президента. У них був акцент на громадську безпеку, на патрульну поліцію, щоб люди бачили зміни, щоб була можливість завоювати довіру суспільства", — пояснив аналітик.
Водночас кримінальний блок, що стосується розслідувань, кримінальних справ, оперативних працівників, за словами Крапивіна, "викликав найбільше питань".
"Бо, з одного боку, якщо у громадянина вкрали велосипед чи речі з машини (щось дорогоцінне), то 60% українців готові йти у поліцію, заявляти про втрату, але це дуже малий показник у порівнянні з європейськими даними", — додає він.
Читайте також: Рада попередньо схвалила збільшення штату працівників ДБР
Крапивін вважає, що люди не вірять, що їм допоможуть, оскільки, на їхню думку, це "марнування часу" і констатує, що коли вже йде розслідування, вручають підозру — розпочинаються тактики психологічного і фізичного тиску, катування, які, на жаль, "нікуди не поділися".
"Є ситуації, які дуже сильно підривають довіру до правоохоронних органів. Зміни у патрульній поліції тут абсолютно ні до чого. Далі реформа перейшла в руки Авакову і, якщо до 2018-2019 років ще щось реформувалося, але надалі все припинилося", — зауважив фахівець.
Експерт робить висновок, що перезавантаження уряду разом з міністром Аваковим або окреме перезавантаження цієї посади, "могло б дати поштовх до змін, повернення до базових стандартів, перезапуску реформи, відпрацювання тих ділянок, яким не приділили необхідної уваги".
Читайте також: Дохід від блогу, погрози Шарія та притулок за кордоном — Сергій Стерненко в інтерв'ю Суспільному
Чому не відбулися зміни після скандальних справ
За словами експерта, у скандалі із тортурами й зґвалтуванням у Кагарлику "відбулося показове розформування відділу поліції", в результаті якого "звільнили людей з посад". Він додає, що такі ситуації завжди є маніпуляціями з боку правоохоронних органів, позаяк всі залишилися поліцейськими і їх "просто" перевели до інших підрозділів.
"Це не той механізм, який варто було б застосовувати. Від того, що створили “братську могилу” і звільнили всіх, навіть непричетних, не буде стримуючого ефекту у майбутньому", — підкреслив аналітик.
На його думку, позитив полягає у тому, що в Україні є Державне бюро розслідувань і профільний департамент протидії катуванням в Офісі генпрокурора, "які доволі швидко розслідували цю справу" і передали цю справу до суду.
Читайте також: Міністр Аваков – рекордсмен за тривалістю перебування на посаді
"Ця справа нині на стадії судового розгляду, та є 5 підозрюваних, яким інкримінують різні злочини. Найцікавіше, що керівнику цього відділу інкримінують те, що він знав і чув, що відбувалося, але не повідомив про вчинення тяжкого злочину", — зауважив Крапивін і додав, що в цій ситуації притягнули й тих, хто не вчинив злочин, але знав про нього і мав би відреагувати, проте не зробив цього.
Водночас, з його слів, було багато інших справ, які завдавали удару поліції: "На жаль, подібне трапляється й досі. Та й досі виникають питання до того, які заходи вживають правоохоронні органи".
Читайте також: Чотирьох правоохоронців судитимуть за побиття затриманих
Коли відбудуться реальні зміни у поліції
Експерт визнав, що наразі складно сказати, як швидко відбудуться реальні зміни у поліції, однак вказав, що "це можливо": "У МВС є стратегія розвитку на 2017-2020 роки, адже нову поки не ухвалили, яку слабко, проте виконують. Але, якщо виконати все, що там написано, то ми дійсно отримаємо європейську поліцію".
Аналітик додає, що питання лежить виключно у площині наявності "політичної волі" влади.
Читайте також: "Може Аваков янгол?" — голова МВС про справи Стерненка, Гандзюк і Шеремета
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
