Експрезидента Косова Хашима Тачі засудили до 25 років позбавлення волі за воєнні злочини під час війни за незалежність Косова проти Сербії в 1990-х.
Про це повідомили на сайті Спеціалізованого суду щодо Косова в Гаазі.
Окрім Хашима Тачі, судова колегія оголосила вирок ще трьом колишнім командирам армії Косова, які, як зазначає суд, несуть кримінальну відповідальність «за свавільне затримання 385 людей, жорстоке поводження з 49 людьми, тортури 303 людей та вбивство 96 осіб».
Водночас суд виправдав обвинувачених за звинуваченнями у злочинах проти людяності, оскільки спеціалізований прокурор не довів, що напади на цивільних були систематичними чи масштабними. Також із них зняли обвинувачення за кількома окремими епізодами воєнних злочинів.
Головуючий суддя наголосив, що суд розглядає не законність боротьби Армії визволення Косова чи її мету здобути незалежність, а злочинні методи, які використовували окремі її члени. Він також уточнив, що процес не стосується злочинів сербських сил проти албанців Косова.
Судовий розгляд проти Тачі та інших підсудних тривав з квітня 2023 року. За цей час колегія суду отримала свідчення 273 людей та зібрала 5467 речових доказів у справі. Стенограма судового розгляду справи за цей час досягла 29 238 сторінок.
Етнічний албанець Хашим Тачі був одним із засновників Армії визволення Косова на початку 1990-х. У січні 2008 року Тачі обрали прем'єр-міністром Косова, а у 2016 році — президентом. У 2020 році спеціальний трибунал у Нідерландах звинуватив його у воєнних злочинах та злочинах проти людяності. Через це він пішов у відставку і відтоді перебував під вартою в Гаазі.
Що відомо про війну за незалежність Косова
Косово раніше було самоврядною провінцією в Сербії, однак у 1989 році тодішній сербський президент Слободан Мілошевич позбавив його цього статусу. Це спровокувало рух серед етнічних албанців за проголошення Косова повністю незалежною державою.
У 1998 та 1999 роках Армія визволення Косова вела повномасштабну війну із сербськими військами. Взимку 1999-му врегулювати його намагалися мирними переговорами у Франції, втім невдало. У березні НАТО почало завдавати авіаударів по сербських військових цілях. У відповідь югославські та сербські війська витіснили всіх етнічних албанців Косова до Албанії, Македонії та Чорногорії.
Закінчилося тим, що НАТО та Югославія підписали мирну угоду, яка передбачала виведення військ і повернення майже мільйона етнічних албанців, а також 500 тисяч інших переміщених осіб.
У Косово, яке перейшло під управління ООН, ввели миротворчі сили. Албанці повернулися до Косова і відтак становлять більшість його населення. У 2008 Косово таки проголосило незалежність від Сербії. Белград її не визнав, через що країна не має остаточного визнання у світі.
