Близько чверті земель світу вже є непродуктивними. Що варто знати про день посухи

Близько чверті земель світу вже є непродуктивними. Що варто знати про день посухи

Доповнено
Близько чверті земель світу вже є непродуктивними. Що варто знати про день посухи AP

17 червня у світі щорічно відзначається встановлений рішенням Генасамблеї ООН від 1995 року Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Його метою є підвищення обізнаності про наявність опустелювання та посух, пошук методів запобігання цим явищам у світі.

Запровадження дня і його завдання

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою офіційно встановлений рішенням 49-ї сесії Генасамблеї ООН від 30 січня 1995 року. Дата цього дня була обрана до річниці прийняття конвенції по боротьбі з опустелюванням.

В ООН зазначають, що завданнями Дня опустелювання та посухи є:

  • сприяти поінформованості громадськості з цього питання;
  • щоб люди знали, що з опустелюванням та посухою можна ефективно боротися, що можливі рішення і що ключові інструменти для досягнення цієї мети полягають у посиленій участі громади та співпраці на всіх рівнях;
  • посилити імплементацію конвенції ООН щодо боротьби з опустелюванням у тих країнах, які зазнають серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці.
Читайте також: Посухи та зсув природних зон. Як глобальні зміни клімату вплинуть на Україну
Фото: APАвтомобіль на обмілілій землі на озері Фолсом в Каліфорнії, 22 травня 2021 року. Фото: AP Photo

Вплив проблеми у світі

"Незалежно від того, де ви живете, наслідки опустелювання та посухи стосуються вас. У всьому світі 23% земель вже є непродуктивними. 75% перетворили переважно для ведення сільського господарства з їх початкових природних станів", — зазначають в ООН.

Там додають, що така трансформація землекористування на сьогодні відбувається швидше, ніж у будь-який інший час в історії людства, і вона суттєво пришвидшилась за останні 50 років.

"Вчені вважають, що еволюція від одного стану до іншого відбувається настільки стрімко, що процес можна побачити лише протягом дуже коротких періодів. Кожен повинен знати, що опустелювання, деградація земель та посуха мають прямий вплив на їхнє повсякденне життя, і що щоденні дії кожного з нас можуть сприяти й допомагати боротися з ними", — зазначають в організації.

Читайте також: Через парникові гази стратосфера потоншується — дослідження
Фото: APВисохле русло озера Сан Мун у центральній частині Тайваню, 23 квітня 2021 року. Фото: AP

Чому важливо боротися з опустелюванням та посухами

В ООН вважають, що кожен, чиє життя залежить від землі, повинен піклуватися про неї та про те, як інші люди ставляться до неї. Це стосується всіх та кожного, оскільки:

  • 99% калорій, необхідних кожній людині для здорового життя, все ще надходять із землі;
  • здоровий природний стан землі є першим пунктом захисту від таких природних катастроф, як посуха та паводки, які стають все більш частими, тривалими та масштабними у різних регіонах світу;
  • втрата продуктивності землі спричиняє конкуренцію за землю для задоволення попиту на товари та послуги.
Читайте також: Зміни клімату в Україні фіксують протягом останнього десятиліття – еколог
Фото: APОзеро Суеска після років посухи, Колумбія, 17 лютого 2021 року. Фото: AP

Експерти ООН вважають, що найближчі кілька десятиліть стануть найбільш критичними щодо відновлення земель для сталого майбутнього світу. В ООН додають, що дана проблема створена людиною, а це означає, що люди так само є частиною її вирішення.

"Стале управління землею — справа кожного. Разом ми можемо відновити продуктивність понад 2 млрд гектарів деградованої землі та покращити життєдіяльність понад 1,3 млрд людей у ​​всьому світі", — підкреслюють в організації.

Водночас там зазначають, що деградація земель, зміна клімату та втрата біорізноманіття тісно пов'язані між собою і це все більше впливає на добробут людей. Поруч з цим, спільне розв'язання цих питань є ключовим для досягнення багатьох цілей сталого розвитку. Також в ООН прогнозують, що десятиліття деградації земель може призвести до незворотних втрат для світу.

Читайте також: "За майбутнє наших дітей". У Британії відбувся кліматичний протест проти саміту G7
Фото: APБерег водосховища Вілла Вікторія — основного джерела води для міста Мехіко, Мексика, 22 квітня 2021 року. Фото: AP

До відзначення Дня боротьби з опустелюванням і посухою ООН готує щорічні теми, для повного висвітлення проблеми. Зокрема у попередні роки відповідними темами були:

  • у 2020 році — "Земля та відновлення. Ми будуємо краще на здоровій землі";
  • у 2019 році — "Зростимо майбутнє разом" — розгляд перспективи розвитку земель на наступні 25 років;
  • У 2018 році — "Земля має справжню цінність. Інвестуйте в неї";
  • у 2017 році — "Зв'язок між деградацією земель і міграціями" — у світлі масової еміграції сирійських біженців.
Читайте також: Україна може стати кліматично нейтральною за 40 років — віцепрем'єрка
Фото: APРибацькі човни на сухих берегах притоки річки Парагвай у Пуерто-Пабла, Парагвай, 12 січня 2021 року. Фото: AP

День опустелювання та посухи 2021 року

Цього року увага ООН зосередиться на оновленні деградованих земель. В організації вважають, що цей процес принесе економічну стійкість, створить робочі місця, збільшить доходи та підвищить продовольчу безпеку.

"Це допомагає відновити біорізноманіття, блокує дію вуглецю, що підігріває Землю, уповільнюючи кліматичні зміни. Це також може зменшити наслідки зміни клімату та забезпечити зелене відновлення від пандемії COVID-19", — йдеться у заяві ООН.

Там зазначають, що майже три чверті придатних земель освоїли люди, щоб задовольнити постійно зростаючі потреби. Водночас поточні зобов’язання понад 100 країн передбачають відновлення близько 1 млрд гектарів землі протягом наступного десятиліття — що майже співмірно з площею території КНР.

Читайте також: Арктичний лід тане вдвічі швидше, ніж вважалося раніше — вчені

Загроза для України

За даними проєкту "Акведук" Інституту світових ресурсів, найбільший ризик посухи у світі наразі мають Молдова та Україна. Середній та високий ризик посухи дослідники прогнозують для країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії (у тому числі Індія та КНР).

Інститут зібрав дані про 138 країн світу і врахував інтенсивність посух, вразливість до них, водне навантаження, чисельність населення, врожайність та щільність великої рогатої худоби.

"Раніше Україна та її менший сусід постраждали від руйнівної посухи, яка значно зменшила врожайність. Проблема зміни клімату, щодо коригування температур та дощів, очевидна в багатьох частинах Східної Європи, які останнім часом перейшли до більш спекотного клімату", — йдеться у дослідженні.

Інститут світових ресурсівІнститут світових ресурсів

Що відомо

  • В останні десять років в Україні стали помітнішими процеси зміни клімату та розмиваються межі пір року.
  • 2020 рік був найтеплішим за всю історію спостережень в Європі, а останні шість років – найжаркішими у всьому світі.
  • Всесвітня метеорологічна організація опублікувала звіт, за яким ключова глобальна температурна межа може бути досягнута в один з наступних п'яти років.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди