Касаційний адміністративний суд 10 липня відхилив позов лідера "Європейської солідарності" Петра Порошенка щодо скасування санкцій. Президент Володимир Зеленський безстроково запровадив проти нього 17 обмежувальних заходів у лютому 2025 року. Зокрема, Порошенку заблокували всі активи й заборонили "вчиняти правочини" — тобто будь-які юридичні дії. Це ставило під питання його майбутню участь у виборах. Політик оскаржив указ.
Під час суду стало відомо, що підставами для санкцій були дві кримінальні справи щодо злочинів проти національної безпеки, які нібито вчинив Порошенко ще 2009-2015 роках. Адвокати політика наполягали, що всі звинувачення в цих справах вигадані й указ Зеленського безпідставний. Вони стверджують, що на суддів натисла СБУ на замовлення президента.
Суспільне уважно стежило за процесом та розповідає, що там відбувалось і як Порошенко став жертвою Закону "Про санкції", який свого часу сам подав до парламенту.
"У нас війна, а люди виводять гроші"
Увечері 12 лютого 2025 року медіа з посиланням на анонімні джерела написали, що Рада національної безпеки й оборони запровадила санкції проти Петра Порошенка. Офіційно РНБО того дня нічого не повідомила, а президент Володимир Зеленський прокоментував новину обтічно, не називаючи прізвищ.
"Захищаємо державу, відновлюємо справедливість. Кожен, хто знищував національну безпеку України та допомагав Росії, повинен відповідати. Мільярди, які були зароблені фактично продажем України, українських інтересів, української безпеки, повинні бути заблоковані й повинні працювати на захист України та українців", — заявив Зеленський.
Наступного дня на сайті президента з’явився указ № 81/2025, яким він ввів рішення РНБО в дію. Згідно з ним, санкції застосували проти Порошенка та ще чотирьох бізнесменів, які перебувають або за кордоном, або в СІЗО: Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука. Проти всіх безстроково оголосили 17 видів обмежень із 25, які містить Закон "Про санкції". Зокрема, позбавлення державних нагород, блокування активів, припинення торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів з України та заборона на укладення договорів та "вчинення правочинів".
Того ж дня Суспільне запитало Зеленського, чому він застосував ці санкції проти Порошенка.
"У нас війна, а люди виводять гроші, мільярди гривень [...] Це почалося з 2014-15 років: виведення грошей, торгівля, заробіток із сепаратистами на вугіллі. Я просто здивований, що раніше ні фінмоніторинг, ніхто нічого нам не показував. [...] А зараз Служба безпеки, фінмоніторинг показують два мільярди", — відповів президент під час відвідування Хмельницької АЕС.
Зеленський не уточнив, що це за два мільярди, і додав, що "не може казати деякі деталі", але коли їх оприлюднять, "люди будуть в шоці, як дехто в час війни використовує фонди начебто на підтримку військових, а насправді "миє гроші".
У відповідь Петро Порошенко назвав обмеження антиконституційними та політично вмотивованими: "На цих санкціях умовним маркером великими літерами написано: "Ненавиджу". Зеленський шість років мене ненавидить, президент не має права себе так поводити. Друга позиція — вибори. І його думка така: я боюся, що їх не виграю, тому треба прибирати конкурентів або опонентів".
Радник з правових питань громадянської мережі "Опора" Павло Романюк підтвердив Суспільному, що санкції дійсно ставлять участь Порошенка у виборах під питання. Він не зможе внести заставу кандидата і відкрити виборчий фонд. Також указ Зеленського вплинув і на бізнес Порошенка. У 2019 році він передав сину свої головні компанії — Roshen та "Укрпромінвест-агро", але Порошенко-старший все ще володіє 18 підприємствами й установами, зокрема, Міжнародним інвестиційним банком. Вони продовжують працювати, але Порошенко більше не міг отримувати з них дивіденди або продати ці компанії. Також він не міг фінансувати "Фонд Порошенка", через який закуповував техніку для військових.
Невдовзі політик подав проти Зеленського позов про скасування санкцій.
Підстави для санкцій: "Харківські угоди" й "вугільна справа"
Колегія з чотирьох суддів Верховного суду почала розглядати позов у квітні 2025 року.
Відповідачами у справі були президент Зеленський та Рада нацбезпеки й оборони. Голову держави представляла юристка його офісу Людмила Пантюхова, а РНБО відправила в суд листа з проханням розглядати позов без них. Третіми сторонами на боці відповідача були представники Кабміну й Міністерства економіки. Участь Порошенка в процесі була необов’язковою, але він з’являвся на кожне засідання з численною групою підтримки.
На прохання його адвокатів суд запросив у відповідача документи, на підставі яких було запроваджено санкції. Судячи з них, першим ініціатором такого рішення був голова Державної служби з фінансового моніторингу Філіп Пронін. 12 лютого 2025 року він направив листа до Міністерства економіки з пропозицією застосувати санкції. Того ж дня там відбулася нарада, за підсумками якої тодішня міністерка Юлія Свириденко підготувала проєкт розпорядження Кабміну про санкції. Уряд терміново зібрався й ухвалив цей документ.
Лист від голови Держфінмоніторингу з підставами для санкцій мав гриф "Для службового користування", тому суд розглядав його в закритому режимі без журналістів. Але у жовтні 2025 року він з’явився в анонімному телеграм-каналі "Україна тут". Адвокати Порошенка підтвердили Суспільному, що опублікований там лист — справжній.
У листі немає нічого про відмивання грошей, яке згадував Зеленський. Пронін попросив застосувати санкції на підставі листа від Державного бюро розслідувань, яке отримав днем раніше. Там ідеться, що ДБР розслідує два кримінальні провадження про можливе вчинення Порошенком злочинів проти національної безпеки. Зокрема, "вугільну справу", за якою політик отримав підозру в держзраді та сприянні тероризму у грудні 2021 року. Слідство тоді закидало Порошенку, що за його ініціативою уряд у 2014-2015 роках закупив вугілля з територій "ДНР" і "ЛНР". ДБР заявляло, що замість цього Україна могла імпортувати енергоносій з Південної Африки. Проте, за версією слідства, Порошенко зірвав цю угоду, бо вступив у змову з проросійським політиком Віктором Медведчуком і хотів допомогти сепаратистам. Порошенко називає ці звинувачення абсурдними й політично мотивованими. Його захист наполягає: влада сфабрикувала справу та зв’язала Порошенка й Медведчука в одному провадженні, лише щоб скомпрометувати лідера опозиції.
За кілька днів до рішення РНБО про санкції ДБР передала "вугільну справу" до суду. На думку адвоката Іллі Новікова, це провадження від початку відкривали саме з розрахунком, щоб потім ввести на цій підставі санкції.
У другій справі, зазначеній в листі Проніна, ДБР розслідують обставини "можливих неправомірних дій" Порошенка з 2009 по 2010 роки, коли він був міністром закордонних справ в уряді Віктора Януковича. У цій справі слідство перевіряє, чи причетний він до підписання "Харківських угод" у 2010 році, згідно з якими Україна отримала знижку на газ, а за це продовжила строк перебування в Криму Чорноморського флоту РФ. У листі Проніна йдеться, що у тому ж році Порошенко купив "Севастопольський морський завод" і тому "продовження розміщення Чорноморського флоту” у Криму було йому вигідне".
Лотерея для Порошенка
На суді адвокати Порошенка наполягали, що ці два кримінальні провадження не можуть бути підставами для санкцій. На їхню думку, це нелогічно, оскільки справи стосуються подій 2009-2015 років, і навіть якби політик дійсно вчинив ці порушення, застосовані через 10 років санкції вже ні на що не впливають.
Адвокати звертали увагу, що справа про "Харківські угоди" була одним із численних проваджень, відкритих проти Порошенка в 2019 році за заявою Андрія Портнова — заступника голови Адміністрації президента Януковича. Слідство у ній триває вже понад сім років і порушень із боку Порошенка не знайшло. Політик на суді заявив, що насправді завжди був проти "Харківських угод" і назвав звинувачення з листа Проніна "божевіллям". На думку Порошенка, цей лист умисно засекретили, оскільки насправді законних підстав для санкцій там немає.
"Ви сподівалися побачити мільярди, які виводяться за кордон, мільярди, якими фінансуються партійні структури й політична діяльність. І волосся у вас від цього мало стати дибки. Але лист дійсно шокує. Шокує не фактом, шокує своєю абсолютною пустопорожністю!.. Цей лист є яскравим і переконливим доказом того, що ідейним натхненником, архітектором, організатором і виконавцем санкцій проти Порошенка є пан Портнов. На кого працював пан Портнов? На того, чий підпис стоїть під указом", — заявив Порошенко.
Представники президента, Кабміну та Мінекономіки на відкритих засіданнях нічого на це не відповіли. Вони відмовилися коментувати конкретні підстави для санкцій, оскільки їх засекречено.
Водночас юристка ОП Пантюхова зауважила: за практикою Верховного суду, судді взагалі не мають перевіряти, чи обґрунтовані підстави для запровадження санкцій. На думку відповідача, суд може оцінювати лише, чи дотримано процедуру застосування. Раніше Верховний суд у багатьох рішеннях щодо санкцій зазначав: "наявність реальної чи потенційної загрози національним інтересам — це оціночне судження", тому президент самостійно вирішує, чи достатньо підстав для санкцій. За рішеннями Верховного суду, "судовий контроль за таким рішенням є обмеженим", оскільки інакше б "порушувався принцип розподілу влади". Посилаючись на такі аргументи, Верховний суд неодноразово відмовлявся скасовувати санкції, і представниця президента просила суддів зробити так і в цій справі.
Але поки розглядався позов Порошенка, 16 листопада 2025 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав таку практику неприйнятною. Це сталося у справі за позовом "М.С.Л." — української компанії, яка влаштовує лотереї. У 2015 році проти неї запровадив санкції не хто інший, як тодішній президент Порошенко. Підставою був секретний документ від Служби безпеки України про те, що компанію контролювали російські громадяни. "М.С.Л." наполягала, що це не так, але в 2022 році Верховний суд відхилив позов, посилаючись саме на аргумент про "обмежений судовий контроль" за рішеннями про санкції.
Європейський суд у своєму рішенні розкритикував українських суддів за те, що вони не розглянули ключове питання у справі — чи дійсно "М.С.Л." контролювали росіяни й чи обґрунтовані санкції. ЄСПЛ вирішив, що судді мали це зробити, і без цього "судовий контроль не був достатньою гарантією від свавілля".
Це рішення Європейського суду набуло чинності 16 січня 2026 року. Адвокати Порошенка наполягають, що українські суди зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ. І тому судді мають перевіряти не лише законність процедури запровадження санкцій, а й те, чи були підстави для оголошення обмежень. Втім, представниця президента на суді стояла на своєму й наполягала, що ці твердження Європейського суду стосуються лише компанії "М.С.Л", і їх не можна застосовувати до справи Порошенка.
"Я є не просто громадянином"
Юристи Порошенка також просили скасувати санкції через те, що, на їхню думку, президент порушив процедуру їх застосування. Вони звернули увагу, що в додатках до указу Зеленського, опублікованих 13 лютого 2025 року, була помилка в податковому ідентифікаційному номері Порошенка — там стояла зайва одиничка. Коли на це звернули увагу журналісти, указ із сайту прибрали і невдовзі опублікували новий — без помилки.
Адвокати Порошенка називають це підробкою і навіть злочином, оскільки після підписання в указ не можна вносити правки. За їхньою версією, РНБО мала зібратися ще раз і проголосувати за виправлену версію документа. Представниця президента Пантюхова на суді була іншої думки. За її словами, правка була технічною, а формально "оприлюдненням указу" є публікація не на сайті президента, а в газетах "Офіційний вісник України" та "Урядовий кур’єр", де документ вийшов без помилки.
Порошенко також наполягав, що санкції не можна застосовувати проти громадян України, які перебувають на підконтрольній території. За його словами, це захід суто проти іноземців, які становлять загрозу для України, і до яких не можуть дотягнутися правоохоронці.
"Я твердо переконаний, що позасудова розправа на сьогоднішній день є надзвичайно небезпечним прецедентом. Я наголошую, що я є не просто громадянином, депутатом, я є автором Закону "Про санкції". Я виступав у парламенті [під час розгляду законопроєкту]. Депутати ставили безліч запитань, чи можуть теоретично санкції розповсюджуватися на громадян України, резидентів України. Депутати голосували за те, що це неможливо за жодних обставин. Тому що це буде порушенням конституційних прав”, — заявив він і додав, що сам застосовував санкції лише проти українців, які працювали на Росію на окупованих територіях і “позбулися українського громадянства".
Представниця Володимира Зеленського у відповідь посилалась на статтю Закону "Про санкції", згідно з якою обмеження можна застосовувати не лише щодо іноземців, а й "інших суб’єктів, які створюють реальні чи потенційні загрози національним інтересам". Також Пантюхова посилалась на практику Верховного суду про те, що "визначальним для застосування санкцій є не перелік суб'єктів, а саме певна діяльність цих суб'єктів".
Адвокати Порошенка також наполягали, що рішення Зеленського, на їхню думку, було політично вмотивованим. За їхньою версією, оскільки Порошенко був головним опонентом президента на виборах і наразі є лідером найбільшої опозиційної фракції, Зеленський не міг ухвалювати таке рішення через конфлікт інтересів.
Також адвокати вважають, що указ про санкції всупереч Цивільному кодексу позбавив Петра Порошенка базових цивільних прав. За цим документом, він не може нічого купити чи продати, укладати договори й навіть сплачувати послуги лікаря чи гонорар адвокатам.
Рішення й "окремі думки" суддів
Суд закінчив розглядати позов ще в січні. Оголошення рішення постійно відкладали, і воно відбулося лише 10 червня. Суддя Олеся Радишевська відмовила Порошенку, але зауважила, що двоє суддів висловили "окрему думку". Так називають письмову позицію суддів, які не згодні з більшістю. Поки що повний текст рішення та окремі думки не опубліковано, тому аргументи суддів невідомі.
Почувши вердикт, прихильники Порошенка у відповідь закричали "Ганьба!". Його адвокати заявили журналістам, що за завданням Офісу президента на колегію тисли двоє працівників СБУ — Едуард Рудюк та Володимир Солоджук. За їхніми словами, спецслужбісти погрожували суддям та їхнім родичам, що проти них відкриють кримінальні справи, якщо вони задовольнять позов. СБУ поки не коментувала ці заяви.
Порошенко назвав рішення кроком до авторитаризму, через який Україну не візьмуть до Євросоюзу.
"Відповідно до нашої християнської віри, відчай — це страшний гріх, а ми не грішні. Ми не маємо жодного сумніву, що правда переможе. А ті, хто роблять злочини проти нас, сядуть у в’язницю", — заявив він.
Водночас Петро Порошенко знайшов спосіб, як частково обійти санкції. Його дружина Марина подала позов про поділ майна подружжя. У квітні Вінницький апеляційний суд його задовольнив, і Марині відійшов контрольний пакет акцій головного інвестиційного фонду Порошенка та майно на загальну суму 8,5 мільярда гривень.
Це рішення вже набуло чинності, але і його можуть скасувати. За словами адвокатів Порошенка, нещодавно на нього подала скаргу до Верховного суду невідома їм жінка, яка вважає поділ майна подружжя незаконним. П’ятий президент вважає, що й це влаштувала влада — і майно, яке перейшло Марині Порошенко, скоро знов можуть заблокувати.
