Із початком війни США та Ізраїлю проти Ірану в лютому цього року Україна направила до Об'єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Катару та Кувейту понад 200 інструкторів. За словами президента Володимира Зеленського, вони мали навчити військових країн Перської затоки протидіяти дронам та ракетам, які Іран активно запускав по союзниках США в регіоні. Наприкінці березня, під час візиту на Близький Схід Зеленський в ОАЕ зустрівся з українськими інструкторами, серед яких був і майор Тимур Хромаєв — військовослужбовець 12-го окремого центру спеціального призначення. В середині травня він повернувся до України. В інтерв'ю Суспільному Хромаєв розповів, чого навчав військовослужбовців ОАЕ, як за час повномасштабного вторгнення сам учився застосовувати дрони, а згодом масштабував досвід по лінії фронту, про особливості протидії БпЛА на Близькому Сході та майбутнє дронів і антидронових систем. Відеоверсію матеріалу дивіться тут.
Нещодавно ви повернулися із Близького Сходу. В якій країні перебували і які мали завдання?
Я перебував в Об'єднаних Арабських Еміратах за наказом нашого головнокомандувача. Ми консультували колег зі Збройних сил ОАЕ щодо застосування безпілотних систем.
Які враження маєте від поїздки?
Театр війни там абсолютно інший — повне домінування повітряних сил широкої коаліції проти Ірану. Рівень застосування безпілотних систем теж геть інакший. Якщо у нас ворог за одну добу застосував понад 1300 дронів, то там Іран за перші чотири тижні застосував 2000 БпЛА.
Їхню ППО організовано за сучасними принципами: пілотовані перехоплювачі, військова авіація, гелікоптери й засоби короткої протидії повітряним загрозам — так званий SHORADЗ англійської "Short-Range Air Defense" — протиповітряна оборона малої дальності..
Ешелонована система захисту відпрацювала досить ефективно, хоч це й мало свій фінансовий ефект. В умовах гібридної асиметричної війни ці конвенційні засоби вичерпуються швидше, ніж відбувається їхнє поповнення — тому дрони поступово займатимуть своє місце в ешелонах протидії і там.
Наскільки українська експертиза в бойовому застосуванні дронів була там важливою?
Я не можу стверджувати, що вона безпосередньо впливала на стан і рівень бойових дій. Але з точки зору обміну досвідом, нашим партнерам це було дуже цікаво. Нам було важливо спочатку зрозуміти, в яких умовах вони воюють. Спочатку почути їх, ніж починати розповідати про свій бойовий досвід, бо військовий рівень там дуже високий.
Військовим країн Перської затоки літати на наших дронах виявилось складно, особливо в тих масштабах, які впливали б на бойові дії. На п'ятий рік повномасштабної війни ми, можливо, й не помічаємо той шлях, який пройшли з інтеграції, зміни правил ведення бойових дій, переформатування військових процесів — але там для нас це стало очевидно. Тож у наших партнерів буде ще багато запитань щодо трансформації військових правил, процесів, статутів до БпЛА.
Дрони ж абсолютно змінюють систему управління, інформаційні та бойові системи, ставлять на інший рівень застосування засобів РЕБ, радіолокаційного виявлення, радіотехнічної розвідки. В нас за ці роки відбулось кілька ітерацій цих змін.
Дрон — це елемент електромагнітної протидії. Це непілотовані об'єкти, які залежать від керування, від спроможностей обчислення, від рівня автоматизації програмного забезпечення. Збройні сили інших країн досягли високого професіоналізму в застосуванні інших категорій озброєння — ми ж фактично створили нову.
Як це виглядає на практиці? Українські інструктори показують партнерам, як збивати "шахеди" чи вибудовують систему застосування дронів-перехоплювачів?
Наше завдання — показати все розмаїття дронових систем. Розповісти, як ми будуємо управління й обмін даних. Це не тільки питання керування одним дроном, а й забезпечення їх масштабного застосування
Ми розуміємо, що за перший місяць бойових дій мало що можна змінити. Пам'ятаю, на початку повномасштабного вторгнення росіян я тільки долучився до підрозділу територіальної оборони й фактично все, що знав, — це автомат.
Яким був ваш подальший шлях, що тепер ви можете навчати військових інших країн протидіяти "шахедам"?
Як і багато співвітчизників, у лютому 2022 року я долучився до територіальної оборони. Брав участь і в Київській, і в Херсонській кампаніях. Згодом наш підрозділ перейшов до бригади Київської тероборони. З початку 2023-го ми перебували на Запорізькому напрямку, де готувався контрнаступ. Тоді ми були легкою піхотою зі стрілецьким озброєнням та мінометами.
У нас було кілька "мавіків". Я пам'ятаю, ми ще тоді зібрали гроші на агродрони, які літали максимум на п'ять кілометрів. Але за той майже рік ми відчули, що тільки за рахунок нових технологій зможемо хоча б вирівняти наші шанси проти ворога. Тому що домінування ворожої артилерії на той момент було просто фантастичне.
Тоді почали з'являтися перші американські артилерійські системи, і наводити артилерію за допомогою дронів стало досить ефективно. Ми вже купили "мавіки", отримали наш перший РЕБ. І під час контрнаступу побачили дуже великі перспективи у впорядкуванні та побудові системи, яка б забезпечила нам домінування в електромагнітному просторі. На той час війська вже почали насичуватись засобами РЕБ, радіотехнічної розвідки, радіолокаційними станціями, почали розвиватись наші дрони-розвідники, зароджувались FPV.
Ми почали поєднувати це все: будувати мережевість сенсорів, систему управління на основі систем інформаційної обізнаності. Саме ця мережевість і децентралізація грає велику роль у дроновому русі. Ми фокусувались саме на протидії ворожим розвідникам, контролі нашого повітряного простору й поступовому активному застосуванні перехоплювачів. З літа 2023 року вже почалась ця вся епопея з перехопленнями.
Які перехоплювачі ви тоді застосовували?
Тоді — FPV, які літали по горизонталі. Хлопці почали підіймати їх вгору. Ми почали інтегрувати системи радіолокаційного виявлення з радіотехнічними, щоб можна було вражати ворожі цілі в промислових обсягах і там, де це найпотрібніше — наприклад, над артилерією. Почали вибудовувати систему методик роботи.
Як до цього ставилося командування? Ми ж знаємо, що в армії будь-яка інновація — це важко й довго.
Можна сказати різне, але ти змушений знаходити шляхи досягати результату. Якщо не даєш результати, місця в армії не знайдеш. Це було складно, але все ж таки наполегливість і системність час від часу знаходили розуміння, й це давало нам поштовх у розвитку.
Нинішній командувач Сухопутними військами Геннадій Шаповал, який тоді очолював ОТУ "Таврія", приїхав до нас і сказав: "Хлопці, я бачу, ви тут побудували систему. А давайте, поїдьте на Херсонщину. Якщо ви зможете теж систематизувати цей підхід, я тоді повірю в те, що тут щось є". І от таким шляхом ми почали масштабуватись. Вже до початку 2025-го ми фактично були представлені по всій лінії фронту.
Минулого року Сергій Притула, коментуючи проєкт “Антишахед”, говорив, що ви долучені “до однієї дуже цікавої штуки, яку треба масштабувати”. Про що саме йшла мова?
Я якраз вам це й пояснив. Якщо без подробиць, це і є забезпечення та розбудова інформаційних систем та каналів обміну даними між сенсорами й безпілотниками, які застосовуються для збиття. Багато хто бачив, як дрон вражає якийсь об'єкт у повітрі — але не забуваємо, що він коштує дуже мало. Це тому, що він не обтяжений складними системами наведення, які перебувають на землі. І саме це забезпечує системність ураження.
Це і розвідка, і виявлення, класифікація, подавлення ворожих каналів зв'язку й забезпечення домінування наших безпілотників. Безумовно, це не вирішує всіх проблем. Ще лишається купа завдань щодо електромагнітної сумісності, унеможливлення подавлення своїх перехоплювачів — адже масштаби їх застосування зростають. Саме це і є нашим завданням, яке ми виконуємо в інтересах усіх підрозділів Збройних сил — як корпусів, так і родів військ.
Коли ви долучилися до 12-го окремого центру спеціального призначення?
Ми не долучилися, ми ним стали. На початку 2025 року в наш пункт управління зайшов головнокомандувач Олександр Сирський і сказав: “Хлопці, я розумію, що ви вже робите щось таке, що абсолютно не було передбачено для Сил територіальної оборони. Що б ви хотіли?”.
Ми попросили, щоб нас перетворили на спеціалізований підрозділ, що й отримали. Нас зробили центром — це фактично, як полк. І з цього ми вже системно почали розвивати рішення, які забезпечують горизонтальну інтеграцію у Збройних силах. У військовій науці це так звані Multi-Domain Operations (MDO), вони дуже складні. Я прийшов у військо з бізнесу й там цей функціонал уже перебував на абсолютно іншому рівні.
Компанії дуже добре розуміють, як інтегрувати ієрархічні процеси в горизонтальну співпрацю. Ми бачимо досвід технологічних компаній на кшталт Google, і українські стартапи, які вже досягли певного рівня. Вони базуються на “пласких” організаційних структурах задля забезпечення найшвидшого рівня обміну даними й автоматизації процесу.
Процес у нашому випадку — це так званий kill chain“Ланцюг ураження цілі” з англійської. — виявлення, класифікація, подавлення, протидія та ураження ворожої цілі. Вони мають відбуватись в автоматизованому режимі з чітким розподілом функцій, завдань і обміну даними з мінімальними затримками. Саме це дозволяє втілювати будь-який масштабний процес. Бізнес це дуже гарно розуміє. І ми побачили можливість запровадити це у Збройних силах. Цей процес продовжує розвиватись, Збройні сили змінюються — і це дуже круто. Не без складнощів, безумовно, але процеси йдуть.
Коли ви дізналися, що поїдете на Близький Схід, які були думки? Чого очікували?
Було певне здивування й водночас зацікавленість побачити, як влаштовані збройні сили іншої країни. Як колишній цивільний і чинний військовий я побачив дуже багато спільного. Думаю, що наша армія була такою ж до війни — класичною армією.
Доводилось читати, що в перші дні війни ОАЕ збивали "шахеди" за допомогою Patriot, ракети до якого коштують мільйони доларів.
Ні, це не так. Ніхто з Patriot дрони й "шахеди" не збиває. Ситуація трошки в іншому. Застосування сучасних засобів ППО, F-16, тих же EurofighterEurofighter Typhoon, багатоцільовий винищувач четвертого покоління., бойових гелікоптерів проти таких дронів — це вже дорого. Вартість ракет короткої дії теж висока. Тож коли це відбувається тривалий час — це відчує будь-яка економіка. Ракетне озброєння Ірану набагато дешевше, і їх цікавить не точність, а масовість. Тому з часом така асиметрія відчувається.
Про що вас насамперед розпитували військові партнери? Чого вони потребували?
Незалежно від того, скільки людина в армії, щоразу, коли з'являється якесь нове озброєння, всі думають: оце WunderwaffeЗ німецької — диво-зброя. зараз все вирішить. І, звісно, ми приїхали, й хлопці нам кажуть: "Ну що, давайте показуйте. Ви зараз тут усе позбиваєте".
Усі "шахеди" впадуть у затоку.
Якщо серйозно, безумовно, це не так. І треба ж не просто показати дрон, а пояснити, чому і як ми до цього дійшли. Для політичного керівництва це одне питання, а для військових, які будуть його застосовувати, важливо зрозуміти, хто цим буде керувати і як це застосовувати. Над цим ще потрібно попрацювати.
Чи можна якось унаочнити результат перебування українських інструкторів в країнах Затоки?
Рівень збиття дуже високий.
І був, і є?
Так. Вражають більш як 95% цілей, але питання ціни збиття.
Нашим завданням було, по-перше, поділитися досвідом. По-друге, це партнерство. Нашу присутність оцінили Збройні сили ОАЕ, тому що ми були з ними у важкий для них час. Для військових це завжди важливо, коли поруч із тобою є партнери.
Що стосується безпосередньо впливу на воєнні дії — це не було нашим завданням.
Які дрони-перехоплювачі вони застосовують?
В них є вибір, тому це не питання виробника. Питання, чи готові збройні сили доктринально застосовувати ці технології на тому рівні, на якому це робимо ми. Основний капітал, який ми маємо, — суто людський. Він відображається і у виробниках дронів, і насамперед в особовому складі Збройних сил, який їх застосовує. Він навчився, еволюціонував і зараз є носієм знань, спроможностей і бачення, як це буде розвиватись у майбутньому. Це мій основний висновок. Це більше про самопізнання, ніж про те, що я дізнався про збройні сили іншої країни.
Яка регіональна специфіка протидії дронам в ОАЕ, зокрема в умовах узбережжя?
Кліматичні умови суттєво впливають на застосування засобів радіоелектронної боротьби, радіолокаційного виявлення і самих дронів. Всім здається, що там рідко бувають дощі. Але за час мого перебування дощі були постійно й дуже потужні.
Що стосується узбережжя, це і відсутність глибини, коли дрони потрібно вражати у відкритому морі. Це і вологість, і перепади температур, до того — дуже активний рух човнів. Тобто театр війни інший.
Настільки відрізняються засоби, які Іран застосовує по країнах Перської затоки, від тих, що запускають росіяни?
Розвиток безпілотних систем там іще на початковому рівні. Російські “Герані” вже літають на різноманітних системах керування, саморозпізнавання, мають різні системи навігації. В Затоці все набагато простіше.
Ви спілкуєтесь із виробниками дронів? Куди рухається еволюція дронів і за якими напрямками майбутнє?
Тут доречно говорити не тільки про виробників дронів, а й сенсорів, радарних систем, систем РЕБ та радіотехнічної розвідки. Це лазерні й мікрохвильові технології, ракетні технології, позиціювання без GPS, із GPS, бойові системи застосування штучного інтелекту. Саме цей елемент зараз починає зароджуватися. Це стосується не тільки якості розпізнавання, а й питання обробки великих масивів даних, машинного навчання. Саме в цьому багато хто, і ми зокрема, вбачаємо наступний прорив.
Потрібно покращувати рівень автоматизації, знижувати рівень впливу людини, збільшувати технологічні можливості колективного застосування дронів як протидії, так і нападу. Розбудовувати екосистему як серед виробників, так і серед військових, приватних військових компаній, IT-компаній, хмарних ресурсів, компаній з розробки штучного інтелекту.
Саме людський капітал — запорука нашого подальшого розвитку й перемоги в цій війні. Потрібно робити все для підтримки цього вогню інновацій у військах і в цивільному середовищі. Ми створили таку собі “кремнієву долину” й маємо перетворити це не просто на епізод, а на явище світового рівня. Фундамент закладено, потрібно робити потужну надбудову.
