Законодавчий "турборежим" чи пшик? Яка вона президентська законотворчість

Законодавчий "турборежим" чи пшик? Яка вона президентська законотворчість

Законодавчий "турборежим" чи пшик? Яка вона президентська законотворчість

Від початку своєї каденції президент Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту 128 законопроектів. Це найсвіжіші підрахунки законотворчої діяльності президента, що їх провів і оприлюднив Рух “Чесно” на початку квітня. За даними аналітиків, 60% законодавчих ініціатив президента були ухвалені народними депутатами в цілому і набули чинності. Найактивнішим у своїй законотворчій діяльності глава держави був під час третьої сесії Верховної ради і подав на розгляд нардепів 40 законопроектів.

Суспільне проаналізувало основні законодавчі успіхи і провали Зеленського за два роки президентства.

Зміни до Конституції

19 законопроектів авторства Зеленського були зареєстровані у перший день роботи Верховної ради дев'ятого скликання – 29 серпня 2019 року. Сім проєктів законів стосувалися змін до Конституції. Зокрема, президент запропонував зменшити конституційний склад парламенту із 450 до 300 народних депутатів і закріпити пропорційну виборчу систему. У разі ухвалення такого законопроекту, ця норма буде застосовуватися вже до наступного — десятого — скликання. 16 грудня 2019 року Конституційний суд визнав цю законодавчу ініціативу Зеленського такою, що відповідає нормам Основного закону, водночас висловив до неї свої застереження. Торік четвертого лютого парламент попередньо підтримав законопроєкт про зменшення конституційного складу Верховної ради.

Законодавчий турборежим чи “пшик”? Яка вона - президентська законотворчістьУНІАН

На сьогодні склад Верховної ради становлять 450 народних депутатів

Володимир Зеленський запропонував на законодавчому рівні закріпити додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата, а також наділити громадян правом законодавчої ініціативи. Тобто не лише він, народні депутати та урядовці могли б ініціювати законопроекти, а й пересічні українці. Цю ідею Зеленського підтримав і Конституційний суд, однак парламент цей документ ще не розглядав.

“Сім законопроектів, які передбачають внесення змін до Конституції, у перший же день роботи парламенту дев'ятого скликання — це дуже дивно з точки зору і юридичної техніки і логіки в процесі внесення змін до Конституції. Таке враження, що йому (Зеленському) хотілося, щоб тих законопроектів було побільше. Результатом цього став закономірний “пшик”. 3 або 4 з цих законопроектів Конституційний суд визнав такими, що суперечить положенням Конституції і не можуть розглядатися Верховною радою. До решти законопроектів були внесенні суттєві застереження”, – каже голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

За його словами, залишається й дотепер актуальним законопроект про виключення з Конституції так званої адвокатської монополії: “Як на мене, зовсім помилково в 2016-му році внесли в Конституцію таку лобістську норму про те, що представництво в усіх судових процесах, в тому числі цивільних, адміністративних справах, можуть здійснювати лише адвокати. Це відкриває можливість корупції. Тому цю норму дуже правильно вилучити, але якраз не спішать за неї голосувати, цей законопроект “лежить без руху””.

Запропонував Зеленський змінити Конституцію і в питанні децентралізації влади. Законопроект, який президент виніс на розгляд парламенту у грудні 2019-го року, передбачав, зокрема, запровадження Інституту префектів, нового переліку адміністративно-територіальних одиниць (громада, округ, область) закріплення права місцевих жителів на зміну кордонів і перейменування населених пунктів, а також на самоврядування шляхом місцевих референдумів та виборів. Цю президентську ініціативу розкритикували.

“В результаті після хвилі критики він сам його і відкликав, а через два тижня вніс новий — розповідає Коліушко. – Цей законопроект, як і перший, Зеленський ні з ким не обговорював. Його спробували розглядати у Верховній Раді, але виявилося, що там навіть технічні були помилки. Депутати з опозиції це просто висміяли і законопроект був знову відкликаний. Після цього президент врахував помилки і “Слуги народу” розпочали довгий процес комунікації, обговорення з усіма асоціаціями органів місцевого самоврядування, експертами".

Читайте також: Децентралізація чи зміцнення вертикалі? Аналіз змін до Конституції від Романа Безсмертного

Станом на літо 2020 року цей процес комунікації був завершений. Голова партії Олександр Корнієнко заявляли ще в липні минулого року, що законопроект готовий і незабаром буде внесений президентом.

"Скоро буде новий липень. Вже завершилася основна фаза реформи місцевого самоврядування, реформування адмінтерустрою відбулося і немає навіть законопроекту, який би показував, як нам необхідно привести Конституцію вже у відповідність тому, що ми вже де-факто зробили”, – зазначає експерт.

Закон про народовладдя

Закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, поданий президентом Володимиром Зелененьким, Верховна рада ухвалила в січні 2021 року. Документ, зокрема, передбачає, що на референдум можна буде виносити питання про затвердження змін до Конституції, вирішення питань загальнодержавного значення, затвердження зміни території України за міжнародним договором, утрату чинності закону або окремих його положень. Не можна буде виносити питання, що суперечать Конституції та міжнародним нормативно-правовим актам, спрямованим на ліквідацію незалежності України й порушення її суверенітету та територіальної цілісності, питання стосовно податків, бюджету й амністії, питання, які належать до компетенції органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Читайте також: Чи є необхідним закон про референдум та що він передбачає. Пояснює політолог

“Це потрібний закон. І його відсутність фактично означала невиконання Україною своєї ж Конституції. За основу був взятий проект розроблений раніше громадсько-експертною групою, яку свого часу формував Центр політико-правових реформ. Була досить коректно зроблена підготовча робота, був достатньо якісно підготовлений законопроект, він був направлений у Венеційську комісію. Її висновки були враховані. Тому стосовно цього законопроекту, на мій погляд, влада робила все так, як вона мала працювати в усіх інших напрямках”, — резюмує Коліушко.

Судова реформа

19 травня 2021 року Верховна рада у першому читанні проголосувала за президентський законопроект (5068) щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

“Судової реформи у цьому законопроекті мало, адже в документі немає ключової норми: вирішального голосу міжнародних експертів у питанні доброчесності Вищої ради правосуддя і кандидатів на ці посади, — каже голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков. — Президент Зеленський обіцяв у своїй передвиборчій програмі реформувати вищу раду правосуддя, причому не просто перезавантажити її, а перезавантажити за допомогою вирішальної участі незалежних міжнародних експертів. Це також обіцяв Зеленський від імені України Міжнародному Валютному Фонду, Європейському Союзу у відповідних меморандумах про фінансову підтримку, що ця реформа буде здійснена. Законопроект 5068 на жаль поки вирішує цієї проблеми".

За словами Жернакова, колізія полягає в тому, що закнопроєктом передбачається змішана комісія, де половину представлятимуть міжнародні експерти, а половину - члени Ради суддів, і особи ними делеговані.

"Це означає, що суддівська мафія, ця недоброчесна суддівська корпорація буде мати половину голосів при вирішенні питання, хто має і хто не має залишитися на ключових посадах у Вищій Раді правосуддя і, відповідно, у судовій системі. Тобто ми знову, якщо залишиться незмінним цей текст, змінимо шило на мило. Для того, щоб цього не сталося, до другого читання необхідно враховувати рекомендації зокрема Венеційської комісії, яка недавно ухвалила рішення щодо цього законопроекту і рекомендувала, щоби участь була міжнародних незалежних експертів вирішальною”, — переконаний експерт.

На його думку, суттєвого доопрацювання вимагає інший президентський законопроект щодо судоустрою і статус суддів, діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Читайте також: Колізія на п'ять років. Чому в Україні існують Верховні суди-двійники

“Документ, поданий на розгляд парламенту у липні торік, визначає механізм обрання Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка відповідальна за добір суддів на посади. І там так само не передбачена вирішальна участь міжнародних експертів. Якщо в такому вигляді він буде ухвалений, то про реформу мови йти не може”, — зазначив екперт.

Лише один закон Зеленського, необхідний для судової реформи, був ухвалений в парламенті та набув чинності ще у 2019-му році, каже Михайло Жернаков. Йдеться про закон щодо діяльності органів суддівського врядування. Документ скорочує склад Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності.

Пандемія COVID-19

У грудні торік народні депутати проголосували за законопроект Зеленського щодо підтримки людей і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширення в Україні COVID-19. Документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тисяч гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам — підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину.

Статистика

Станом на першу половину квітня президент Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради 128 законопроектів. Із них — 77 стали законами, розповіла Суспільному парламентська аналітикиня Руху “Чесно” Оксана Ставнійчук.

“Якщо порівнювати законодавчу активність щодо Володимира Зеленського із його Попередником Петром Порошенком, то 60 відсотків законопроектів Зеленського за два роки стали чинними актами , в той же час у Порошенка за підсумками всієї його каденції - 70 відсотків законопроектів стали чинними актами. Зеленський має всі шанси наблизитися до цього відсотка і отримати навіть більшу цифру”, — каже експертка.

Найбільше законопроектів президент подавав, де головними профільними комітетами був комітет зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, а також комітет з питань інтеграції України з ЄС.

"Перше — це близько 27 голосувань було станом на квітень. І щодо комітету з питань інтеграції України з ЄС — це було 17 голосувань. Зовнішня політика і міжнародні відносини — це та сфера, за яку відповідає президент, виходить з його повноважень, які визначені в Конституції України. Тому не дивно, що ці комітети стали головними в його законодавчій діяльності", – розповіла Оксана Ставнійчук.

За її словами, фракція “Слуга народу” підтримує доволі високо ініціативи щодо зовнішньої політики та інтеграції з ЄС: "Там близько 90% підтримки. Також доволі високі показники підтримки таких законопроектів демонструє фракція “Голос”: в середньому підтримує близько 80% президентських ініціатив у зовнішній політиці і близько 75% за інтеграцію з ЄС. Фракція “Європейська солідарність” досить сильно підтримує законопроекти по інтеграції з ЄС – на рівні 75%”.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди