Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган звинуватив Ізраїль у злочинах проти палестинців і ліванців та пригрозив можливою військовою операцією, нагадавши про досвід Карабаху та Лівії.
Ердоган сказав про це 12 квітня, після свого виступу на Міжнародній конференції азійських політичних партій у Стамбулі, повідомило видання The Jerusalem Post.
Під час виступу на конференції президент Туреччини заявив, що Ізраїль вбиває дітей, жінок і цивільних, ігноруючи "будь-які людські цінності". Ердоган назвав дії Ізраїлю "варварськими" та розкритикував нещодавно ухвалений КнесетомПарламент Ізраїлю закон про смертну кару для терористів, стверджуючи, що його спрямовано "лише проти палестинських в'язнів".
"Попри перемир'я, Ізраїль змусив 1,2 мільйона ліванців покинути домівки через атаки на цивільні поселення", — сказав він.
Ізраїль та Сполучені Штати заперечують, що Ліван був частиною перемир'я з Іраном.
Відповідаючи на запитання журналістів після конференції, Ердоган пригрозив Ізраїлю ймовірними військовими діями.
"Так само як ми увійшли в Карабах, так само як ми увійшли в Лівію, ми зробимо те саме з ними. Ніщо не заважає нам це зробити. Ми просто маємо бути сильними", — заявив він.
Міністр у справах спадщини Ізраїлю Аміхай Еліягу з партії "Оцма Єгудіт" засудив слова Ердогана. Він звинуватив турецького лідера в лицемірстві, нагадавши про окупацію Туреччиною Північного Кіпру та ставлення до курдів.
"Туреччина, яка побудувала свою економіку на геноциді вірмен, сміє звинувачувати нас у геноциді. Туреччина, яка силою нав'язує ісламізацію, наважується говорити про права людини", — заявив Еліягу.
Він також назвав Ердогана "диктатором-мегаломаном", який "бачить себе османським султаном, хоча є лише жалюгідним тираном країни з економікою, що розвалюється, та мертвою демократією".
Еліягу заявив, що внесе до ізраїльського уряду пропозицію повністю розірвати дипломатичні відносини з Туреччиною.
Загострення відбувається після того, як турецький суд 10 квітня ухвалив рішення висунути обвинувачення Нетаньягу та 35 іншим ізраїльським посадовцям, зокрема міністрові оборони Ісраелю Кацу та міністрові національної безпеки Ітамару Бен-Ґвіру. Їх звинувачують у причетності до перехоплення флотилії "Сумуд", яка у жовтні 2025 року прямувала до Гази. Серед затриманих тоді активістів була Ґрета Тунберґ.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками Ірану та США. Вони не домовилися про припинення війни, оскільки, за словами Джей Ді Венса, Іран відмовився закрити свою ядерну програму.
Після цього Трамп заявив, що військово-морські сили США розпочнуть блокаду Ормузької протоки. За словами Трампа, ВМС США перехоплюватимуть усі судна, які сплатили Ірану мито для проходу Ормузькою протокою. Він також попередив, що якщо іранські військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
Центральне командування США повідомило, що американські війська почнуть блокувати всі морські перевезення з та до портів Ірану 13 квітня о 10:00 за східним часом (17:00 за Києвом).
