За 44 дні з початку війни США проти Ірану витрати Європейського Союзу на енергоносії зросли на понад 22 мільярди євро.
Про це заявила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
"Тривале блокування Ормузької протоки завдає значної шкоди, і відновлення свободи судноплавства має для нас першочергове значення. З початку конфлікту, 44 дні тому, наші витрати на імпорт викопного палива зросли на понад 22 мільярди євро. 44 дні, 22 мільярди євро, і жодної додаткової молекули енергії. Це свідчить про величезний вплив цієї кризи на нашу економіку", — сказала вона.
За словами президентки, навіть якщо бойові дії припиняться негайно, перебої з постачанням енергоносіїв із Перської затоки триватимуть ще деякий час.
"Тому ми обговорили низку заходів, які представимо лідерам на наступному неформальному засіданні Євроради, що відбудеться наступного тижня на Кіпрі. Ми опублікуємо заяву в середу, напередодні початку засідання Ради на Кіпрі. А сьогодні ми обговорили низку заходів, які ми могли б запропонувати", — сказала фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що насамперед важливо, щоб між державами-членами існувала надійна координація.
"Ми також вивчаємо можливість координації на рівні ЄС процесу наповнення газових сховищ у державах-членах, щоб уникнути ситуації, коли багато держав-членів одночасно виходять на ринок і таким чином конкурують між собою. Крім того, ми координуватимемо вивільнення нафтових запасів, щоб досягти максимально можливого ефекту від цих заходів. Ми також забезпечимо, щоб надзвичайні заходи держав-членів не впливали на єдиний ринок", — сказала президентка ЄК.
Другий елемент, за словами фон дер Ляєн, — це підхід до різних заходів, які держави-члени ЄС можуть застосовувати для кращого захисту вразливих домогосподарств та секторів від високих цін на енергоносії.
"Заходи мають бути цільовими, тобто не загальними, а спрямованими на вразливі групи, своєчасними — вони мають бути швидкими не через рік, а негайно, — та тимчасовими. Ми обговоримо з державами-членами та продемонструємо деякі найкращі практики для розробки схем підтримки доходів. Все це буде викладено у повідомленні, яке ми презентуємо наступного тижня. Вже цього тижня ми проведемо консультації з державами-членами щодо більш гнучких правил державної допомоги", — сказала вона.
11 квітня у Пакистані пройшли переговори між представниками Ірану та США. Вони не домовилися про припинення війни, оскільки, за словами Джей Ді Венса, Іран відмовився закрити свою ядерну програму та виробляти ядерну зброю.
Після цього Трамп заявив, що Військово-морські сили США розпочнуть блокаду Ормузької протоки через те, що на переговорах з Іраном не вдалося узгодити питання відмови від ядерної зброї. За словами Трампа, ВМС США перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Ірану для проходу Ормузькою протокою.
Він також попередив Іран, що якщо іранські військові розпочнуть атакувати американські військові кораблі, ВМС США "відправлять іранців у пекло".
Центральне командування США повідомило, що американські війська почнуть блокувати всі морські перевезення з та до портів Ірану 13 квітня о 10:00 за східним часом (17:00 за Києвом).
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера". 8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
