Делегаціям Сполучених Штатів та Ірану, які вели переговори у столиці Пакистану Ісламабаді, не вдалося досягти угоди щодо тривалого припинення війни.
Про це під час пресконференції в Ісламабаді заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс, пише CNN.
“Перемовини тривали 21 годину й ми провели ряд змістовних розмов з іранцями. Це - хороша новина. Утім, погана новина полягає у тому, що ми не досягли угоди. І я думаю, що це набагато гірша новина для Ірану, ніж для США. Тож ми повертаємося до Сполучених Штатів без угоди”, — сказав він.
За словами Венса, іранська делегація відмовилася прийняти умови США щодо угоди, які він назвав "досить гнучкими".
"Ми були досить поступливими. Президент сказав нам: "Вам потрібно прийти сюди з чесною волею та докласти всіх зусиль, щоб досягти угоди". Ми це зробили, і, на жаль, нам не вдалося досягти жодного прогресу. Ми йдемо звідси з дуже простою пропозицією, методом порозуміння, який є нашою остаточною та найкращою пропозицією. Побачимо, чи приймуть її іранці", — сказав віцепрезидент США.
Венс зазначив, що головною перешкодою була відмова Ірану відмовитися від своєї ядерної програми — Іран не зобов'язався відмовитися від ядерної зброї.
"Питання полягає в тому, чи бачимо ми фундаментальне зобов’язання іранців не розробляти ядерну зброю не лише зараз, не лише через два роки, а й у довгостроковій перспективі?» Ми цього ще не бачили, але сподіваємося, що побачимо", – сказав він.
Венс не сказав, що станеться тепер, коли переговори не дали очікуваного результату. Він зазначив, що Іран все ще може повернутися, щоб прийняти пропозицію США, але не анонсував жодних майбутніх переговорів щодо подолання розбіжностей.
CNN зазначає, що невдача у досягненні угоди ставить під сумнів дотримання домовленостей про припинення вогню , і без зобов'язання Ірану відкрити Ормузьку протоку світові постачання енергоносіїв продовжуватимуть бути обмеженими.
Тим часом іранське державне інформагентство Tasnim назвало вимоги США перешкодою "спільним рамкам та угоді". "Переговори між іранською та американською командами завершилися кілька хвилин тому, і через те, що називають перевищенням повноважень та амбіціями США, сторони досі не змогли досягти угоди", – повідомив кореспондент Tasnim з Ісламабада.
Що відомо про ультиматум Трампа Ірану
Встановлений американським лідером 10-денний термін щодо припинення атак по енергооб'єктах Ірану сплив увечері 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Видання Axios повідомило, що США, Іран та група регіональних посередників обговорюють умови 45-денного припинення вогню, що "може стати кроком до завершення війни".
Axios також писало, що президент США стоїть перед важливим рішенням, яке необхідно ухвалити в стислі терміни — виконати свою погрозу знищити інфраструктуру Ірану, починаючи з 20:00 за східним часом, або знову відкласти свій крайній термін, щоб дати шанс переговорам.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
Вночі 8 квітня Трамп заявив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти атаку на нього на два тижні. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
За словами Трампа, він пішов на це, бо США "вже досягли і перевищили всі військові цілі" та просунулися в роботі над угодою про довгострокове врегулювання з Іраном.
Вища рада національної безпеки Ірану підтвердила двотижневу угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Пакистану. Іранська сторона назвала угоду "перемогою Ірану" та додала, що переговори щодо постійної угоди відбуватимуться в Ісламабаді.
В офісі прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявили, що країна підтримує рішення президента США Дональда Трампа призупинити удари по Ірану на два тижні — за умови, що Тегеран "негайно відкриє протоки та припинить усі атаки на США, Ізраїль і країни регіону".
8 квітня Трамп зробив заяву після оголошеного ним двотижневого перемир’я з Іраном. За його словами, це "великий день для миру у всьому світі". Він додав, що прагнення Тегерана до миру відкриває шлях до глобальних економічних змін.
Згодом у Білому домі повідомили, що Трамп відправляє до Ісламабада на переговори з Іраном делегацію на чолі з Венсом. У складі делегації також є спецпредставники Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
11 квітня, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до Ісламабада, де очолить американську делегацію на переговорах з Іраном. Також до країни вже прибули іранські представники на чолі з спікером парламенту Мохаммадом Багером Галібафом.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди, Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий 10-пунктний план щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
