Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати Америки можуть переглянути свої відносини з НАТО після завершення війни з Іраном. За його словами, Вашингтон розчарований тим, що частина союзників не підтримала США під час конфлікту на Близькому Сході.
Про це пише Bloomberg.
За словами Рубіо, після завершення військової операції у Вашингтоні можуть переоцінити характер співпраці з Альянсом. Він наголосив, що партнерство має бути взаємовигідним.
"Президенту та нашій країні доведеться переглянути все це після завершення цієї операції. Якщо НАТО захищає Європу у разі нападу, але водночас не дозволяє нам використовувати бази, коли це потрібно, — це не дуже хороша домовленість", — заявив держсекретар.
Критику союзників раніше висловлював і президент США Дональд Трамп, який назвав деяких партнерів по Альянсу "боягузами", а саму організацію — "паперовим тигром".
Однією з причин напруження стало те, що кілька країн Альянсу відмовилися надати США доступ до військових баз для операцій проти Ірану. Найбільше невдоволення Вашингтона викликали дії Іспанії, яка закрила свій повітряний простір для американських військових рейсів і обмежила використання баз на своїй території.
Крім того, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер спочатку також відмовився надати США доступ до британських військових баз для ударів по Ірану. Згодом Лондон погодився дозволити використання баз лише для "обмежених оборонних дій".
Напруженість між союзниками зросла на тлі ситуації навколо Ормузької протоки — ключового маршруту постачання енергоносіїв, яку Іран погрожував заблокувати після атак США та Ізраїль. За словами Рубіо, Вашингтон має намір домогтися відновлення вільного судноплавства у протоці.
"Коли ця операція завершиться, протока буде відкрита — так чи інакше. Або Іран погодиться дотримуватися міжнародного права, або коаліція країн забезпечить її відкриття", — заявив держсекретар.
Водночас Рубіо наголосив, що роль США залишається ключовою для Альянсу.
"Без Сполучених Штатів немає НАТО. Альянс має бути взаємовигідним, а не вулицею з одностороннім рухом", — підкреслив він.
Раніше президент США Трамп заявив, що за останні два дні США та Іран провели "дуже вдалі та продуктивні" перемовини щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході. Водночас іранське інформаційне агентство Fars із посиланням на джерело повідомило, що країна не веде жодних переговорів із США.
25 березня видання The New York Times заявило, що США через посередників з Пакистану надіслали Ірану план припинення війни із 15 пунктами.
Неназвані чиновники адміністрації Трампа поділилися деякими його загальними напрямками, заявивши, що він стосується програм Ірану щодо виробництва балістичних ракет та ядерної програми.
У плані також обговорюються морські маршрути. З початку війни Іран фактично блокував Ормузьку протоку, що скоротило світові постачання нафти та природного газу та призвело до стрімкого зростання цін.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
