США через посередників надіслали Ірану план припинення війни із 15 пунктів, який значною мірою ґрунтується на попередніх вимогах адміністрації Дональда Трампа.
Про це пише The New York Times із посиланням на двох неназваних чиновників.
За словами джерел, план передали через Пакистан. Командувач армії країни Саїд Асім Мунір став ключовим посередником між США та Іраном, а Єгипет і Туреччина заохочують іранців до конструктивної взаємодії. Вважається, що Мунір підтримує тісні зв'язки з Корпусом вартових ісламської революції Ірану, що дозволяє йому передавати повідомлення між сторонами.
Як пише NYT, це відображає прагнення адміністрації президента США Дональда Трампа "знайти вихід із конфлікту, одночасно намагаючись подолати його економічні наслідки".
Газета зазначає, що не зрозуміло, наскільки широко "мирний план" був розповсюджений серед іранських посадовців і чи є ймовірність, що Тегеран прийме його як основу для переговорів. Також не зрозуміло, чи підтримав цю пропозицію Ізраїль, який бомбардував Іран разом зі США. Однак реалізація плану показала, що адміністрація Трампа активізувала зусилля для завершення війни, яка триває вже четвертий тиждень і в яку втягнуто кілька інших країн.
Журналісти NYT не бачили змісту плану, але неназвані чиновники поділилися деякими його загальними напрямками, заявивши, що він стосується програм Ірану щодо виробництва балістичних ракет та ядерної програми.
У плані також обговорюються морські маршрути. З початку війни Іран фактично блокував Ормузьку протоку, що скоротило світові постачання нафти та природного газу та призвело до стрімкого зростання цін.
Як пише The Guardian з посиланням на дипломатів, обізнаних із переговорами, 15-пунктний рамковий план мирної угоди з Іраном ґрунтується на пропозиції, висунутій його переговорною командою під час ядерних переговорів у 2025 році.
Цей план із 15 пунктів був основою для переговорів наприкінці травня 2025 року, незадовго до того, як переговори провалилися через авіаудари Ізраїлю по ядерній програмі Ірану.
The Guardian зазначає, що той факт, що цей план може бути значною мірою переробленням того, що Іран не прийняв рік тому, свідчить або про брак серйозності США щодо переговорів, запланованих на цей тиждень, або, що більш імовірно, про бажання Трампа, з якоїсь причини вдати, що він досяг більшого прогресу в досягненні угоди, ніж насправді.
Деякі дипломати, близькі до переговорів, заявили, що не вірять в існування радикально іншого нового документа США, і навіть якщо у Вашингтоні працюють над таким планом, його ще не показали іранцям, не кажучи вже про забезпечення їхньої згоди.
Видання зазначає, що план із 15 пунктів від травня 2025 року був односторонньо висунутим США та містив велику кількість пропозицій, які Ірану було б важко прийняти, зокрема обмеження щодо використання Тегераном коштів, вивільнених завдяки санкціям. У плані обіцялося скасувати лише санкції, пов'язані з ядерною програмою, на відміну від інших санкцій, включаючи санкції через порушення прав людини.
У плані США запропонували не використовувати кошти, вивільнені в результаті зняття санкцій, для фінансування програми балістичних ракет.
План також передбачав, що всі запаси урану будуть негайно вивезені з Ірану, збагачувальні установки будуть виведені з ладу протягом місяця, а центрифуги будуть виведені з ладу. Згідно з документом, США мали допомогти фінансувати нову іранську цивільну ядерну програму з "паливною фермою" за межами Ірану та за умови перевірки наглядовим органом ООН.
Також передбачалося створення регіонального консорціуму зі збагачення за участю Ірану, США, ОАЕ, Катару та Саудівської Аравії. Консорціум може мати зовнішнього менеджера.
The Guardian зазначає, що Іран на будь-яких нових переговорах, які, можливо, будуть проходити під наглядом Пакистану в Ісламабаді, ймовірно, прагнутиме зосередитися на якомусь важкодосяжному зобов'язанні, що США не здійснюватимуть подальших збройних атак на Іран.
Ірану також доведеться розв'язати питання свободи судноплавства Ормузькою протокою. Країни Перської затоки також шукатимуть певних гарантій від Тегерана через пакт про ненапад.
В результаті, ймовірно, будь-яку угоду буде ще важче укласти, ніж на попередніх переговорах між США та Іраном, оскільки кількість питань вийшла далеко за рамки просто ядерної програми Ірану, яка є головною темою 15-пунктного плану, пише видання.
До початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого 2026 року, Вашингтон і Тегеран провели кілька раундів перемовин щодо іранської ядерної програми. Сторони так і не досягли жодної домовленості, хоча Оман як посередник заявив про "значний прогрес", а також про те, що Тегеран погодився не накопичувати збагачений уран.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
