Уряд Німеччини запровадив загальну ліцензію, яка дозволяє німецьким компаніям експортувати озброєння для протиповітряної та морської оборони в Україну, Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман без індивідуального дозволу. Ліцензія діятиме до 15 вересня 2026 року.
Про це повідомило Міністерство економіки та енергетики Німеччини у прес-релізі 20 березня.
Нова генеральна ліцензія AGG 48 набула чинності 20 березня. Вона охоплює озброєння для протиповітряної та морської оборони, зокрема для захисту від морських мін та їх знешкодження. Ліцензія дозволяє як прямий експорт, так і переміщення зброї в межах ЄС із подальшим експортом у країни-отримувачі.
Експортери можуть скористатися ліцензією без попередньої подачі заявки до Федерального відомства з економіки та експортного контролю (BAFA). Реєстрація обов'язкова, але її можна здійснити протягом 30 днів після першого відвантаження. Компанії-експортери зобов'язані щомісяця звітувати про поставки.
Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе заявила, що невибіркові атаки Ірану на країни Затоки створили там гостру потребу в засобах протиповітряної оборони. Райхе зазначила, що потреба України у військовій підтримці, насамперед у сфері ППО, також не зменшується.
"Новою ліцензією ми адаптуємо процедури контролю за експортом озброєнь до нових вимог і забезпечуємо швидкі та небюрократичні поставки", — сказала міністерка, яка назвала це знаком солідарності з країнами-партнерами.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
