Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що у вівторок, 17 березня, українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за трьома фінальними переговорними кластерами. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що наразі всі шість переговорних кластерів про вступ України неофіційно відкриті.
Як повідомила Свириденко, йдеться про кластери:
- "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток",
- "Зелений порядок денний та стале зʼєднання",
- "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості".
За словами Свириденко, Україна вперше в історії має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС.
Вона нагадала, що у грудні Україна отримала умови за трьома іншими кластерами:
- "Основи процесу вступу до ЄС",
- "Внутрішній ринок"
- "Зовнішні відносини".
"Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС", — наголосила прем'єрка.
Що кажуть в ЄС
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що наразі всі шість переговорних кластерів про вступ України неофіційно відкриті.
"У час, коли Європа перебуває під тиском як зі Сходу, так і із Заходу, ми не можемо дозволити собі втрачати час. І ми не втрачаємо. Наразі всі шість кластерів неофіційно відкриті", — сказала вона.
За словами Кос, останні чотири роки змінили Європу, "і не може бути безпечної Європи без безпечної, демократичної та процвітаючої України як частини нашого співтовариства". Саме тому, за її словами, ЄС має прискорити процес реформ, і саме цьому було присвячено сьогоднішнє неформальне засідання після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС з українською делегацією.
Єврокомісарка зазначила, що сьогодні учасники продовжили роботу, розпочату в грудні 2025 року у Львові, коли держави-члени надали ЄК рекомендації щодо нового етапу переговорів про вступ України, зосередивши увагу на трьох переговорних напрямках.
"Вони надали Україні чіткий перелік завдань щодо технічної роботи, яку необхідно виконати у сферах верховенства права та демократичних інституцій, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Сьогодні ми продовжуємо цю роботу та поширюємо її на решту трьох переговорних розділів", — сказала Кос.
За її словами, реформи в рамках блоку 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток" призведуть до створення нових робочих місць, покращення умов для бізнесу та збільшення інвестицій в економіку України.
Реформи в рамках 4-го кластера означають екологічно чистішу енергію, надійніше електропостачання та кращі дороги, залізничне сполучення й прикордонні переходи. А реформи в рамках 5-го кластера означають зміцнення сільського господарства, кращу підтримку сільських громад та раціональніше використання земельних і водних ресурсів.
"Україна має реальний шанс пришвидшити реформи, що покращують повсякденне життя — від сфери зайнятості та бізнесу до енергетики, транспорту та підтримки сільських громад", — сказала єврокомісарка.
Водночас за її словами, Україна і ЄС продовжують роботу над планом дій щодо 10 пріоритетних реформ, узгоджених у Львові, "з особливим акцентом на верховенстві права, боротьбі з корупцією та побудові сильних, підзвітних, демократичних інституцій".
"Це є фундаментом інтеграції України до ЄС, а також основою відновлення та довгострокового процвітання України", — сказала Кос.
Що кажуть у Кабміні
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка сподівається, що цього року відбудеться "багато позитивних змін" щодо офіційного відкриття кластерів, а також офіційного закриття кластерів.
"Ми дуже цінуємо те, що ЄС проявляє креативність, дотримуючись при цьому встановлених правил. Це також є хорошим сигналом для України щодо того, як продовжувати реформи в умовах війни. Ми багато зробили за чотири роки війни, зокрема досягли значних успіхів у сфері антикорупційних реформ та реформ судової системи. У нас справді добре функціонує антикорупційна система", — сказав він.
За словами віцепрем'єра, в Україні багато суддів обираються органами, створеними за підтримки міжнародних експертів, і їхня робота користується великою довірою.
Качка зазначив, що у Верховній Раді відбувається "плідна політична дискусія" щодо подальшої та постійної підтримки реформ, необхідних для вступу до Євросоюзу, і "є чітке розуміння, що війна не є приводом для того, щоб не впроваджувати реформи".
"Це наш список завдань, і ми сподіваємося, що знання про критерії та вимоги щодо вступу до ЄС допоможуть просунутися далі до офіційного відкриття кластерів, а також до офіційного закриття кластерів і розділів та швидшого переходу до обговорення умов договору про вступ.І я вірю, що це станеться дуже скоро, і цього року ми матимемо багато позитивних змін,.
19 грудня 2025 року стало відомо, що Україна завершила всі необхідні процедури для відкриття всіх шістьох переговорних кластерів для вступу в Євросоюз.
2 жовтня 2025 року президент Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою та закликав лідерів ЄС відкрити кластери про вступ України до Євросоюзу.
Попри технічну готовність Києва і схвалення переговорних позицій урядом, для фактичного відкриття кластерів необхідне одностайне рішення всіх 27 країн-членів Євросоюзу. Саме принцип консенсусу є головним викликом для України на цьому етапі.
Нині головною перепоною є Угорщина. Основним джерелом блокування залишається Будапешт. Угорщина систематично ветує або затягує ухвалення рішень, що стосуються євроінтеграції України, висуваючи низку вимог щодо питання нацменшин. Також Будапешт, часто разом з іншими сусідами України, висловлює побоювання щодо конкуренції з боку українського агросектора, вимагаючи захисних механізмів для своїх фермерів.
Що відомо про блокування Угорщиною вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік "сім ключових загроз", які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
Також уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад два мільйони угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов'язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
Очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що лише 600 тисяч угорців взяли участь у консультативному референдумі. Всього в Угорщині — понад 9,5 мільйона населення. У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією.
