Великодній кошик. Чим відрізняються страви у різних районах Львівщини розповів етнолог

Великодній кошик. Чим відрізняються страви у різних районах Львівщини розповів етнолог

Великодній кошик. Чим відрізняються страви у різних районах Львівщини розповів етнолог Фото Юрія Пуківського

У 2021 році християни східного обряду святкують Великдень 2 травня. У цей день люди освячують паску та інші страви. Суспільне запитало у етнолога Юрія Поківського про те, чим відрізняються продукти Великоднього кошика у різних районах області.

Головний елемент — паска

Паска — хліб. Кожна господиня намагалася спекти більшу паску. Як розповідали жителі Стрийського та Сколівського районів, раніше ці паски окремо несли в скатертинах на плечах.

На Бойківщині та Опіллі — це сучасна територія Жидачівщини та Самбірщини, паску оздоблювали зірочками-квіточками або різними фігурками. Тоді як на Надсянні, це сучасна Яворівщина, обсипали пшоном. На Радехівщині чи Бродівщині її нічим не прикрашали, більш пізніше декорували яєчними білками.

Великдень у селі Бачів Перемишлянського району, 2015 рокуФото Юрія Пуківського

Великдень у селі Бачів Перемишлянського району, 2015 року

Крім паски запікали бабку, вона була солодкою. Спочатку те, що ми називаємо паскою називалася бабкою. До неї додавали більше яєць, а паска могла бути квадратної форми, була більше схожа до хліба за смаковими якостями.

Великодній кошик. Чим відрізняються страви у різних районах ЛьвівщиниСуспільне Львів

Великодній кошик. Чим відрізняються страви у різних районах Львівщини

Бабка символізувала добробут. І паска у кожної господині мала вдатися. Це було віщування про долю. Господині переживали про те як паска виросла, чи вона не запалася. Якщо вона тріснула, боялися, що хтось може померти у родині. На Турківщині та Сколівщині був такий звичай, що не можна було сідати, коли паска печеться, щоб вона не сіла в печі.

***

На Радехівщині і Сокальщині пекли печиво трійця. Це об'єднані в одне три кульки. Їх освячували у великодньому кошику і з нього розпочинали Великодню трапезу.

Великоднє печиво "Трійця" з селі Свитазів Червоноградського району, 2011 рікФото Юрія Пуківського

Великоднє печиво "Трійця" з селі Свитазів Червоноградського району, 2011 рік

В інших випадках, з трійцею обходили поле для того, щоб забезпечити добрий урожай і захистити посіви від бурі.

Писанка

На Львівщині кожен район можна було відрізнити за писанками. На Сокальщині та Радехівщині були поширені чорні і червоні писанки та рослинний орнамент.

Великодня писанка. СокальСкриншот з відео Юрій Сокаль

Великодня писанка. Сокаль

У той час на півдні, сучасний Самбірський район (Сколе та Турка), писанки могли бути у формі дряпанок. І для них були характерні геометричні узори. На Яворівщині писанки називали "сливками".

Хрін

На Яворівщині існує легенда, що хрін вкрав ром. Точніше він вкрав один цвях, яким мали прибити до хреста Ісуса. Коли сторожа за ним погналася, він кинув корінь. Через це Христа трьома цвяхами прибили. І з того цвяха виріс хрін.

На Самбірщині з хрону починали великодній сніданок для того, щоб бути здоровими. У селі Тяглів Червоноградського району побутує традиція готування хрону. Його виготовляють мішками: варять кілька годин, ріжуть, стружать, запікають з шинкою в печі. Так місцеві готують свою традиційну Великодню страву.

Інші елементи Великоднього кошика

На Бойківщині (Турківщина та Самбірщина) святили насіння: картоплину, часничину, щоб покращували урожай. У Буському районі освячували мак, щоб посипати хату від нечисті. У деяких районах відбувалося освячення ножа, у інших, за наполяганням священників, це вважали ознакою відьомства. У окремих районах посвячують гроші.

Читайте також:

Читайте нас у Telegram: головні новини регіону

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди