Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав неправильним тимчасове зняття Сполученими Штатами санкцій на російську нафту, щоб знизити ціни на нафту.
Про це він заявив на пресконференції з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
За словами Мерца, лідери країн-учасниць G7 обговорювали з американським президентом питання постачання нафти та газу з Росії.
"Шість членів Групи семи висловили дуже чітку думку, що це не є правильним сигналом. Сьогодні вранці ми дізналися, що американський уряд, очевидно, прийняв інше рішення. Повторюю, ми вважаємо це неправильним", — сказав канцлер.
За його словами, проблема полягає не в дефіциті постачань, а в цінах.
"У цьому контексті я хотів би знати, які мотиви ще спонукали американський уряд прийняти це рішення. Адже воно є тимчасовим. Над усім цим стоїть запитання: коли ця війна закінчиться і за допомогою якої стратегії її буде завершено? На ці запитання ще не надано реальних відповідей", — сказав Мерц.
Канцлер зазначив, що потрібно переконатися, що "Росія не використає війну в Ірані для послаблення України".
Він також вважає, що зараз немає підстав думати про військове забезпечення морських шляхів.
"Я хочу ще раз дуже чітко сказати: Німеччина не бере участі в цій війні, і ми не хочемо цього. У цьому контексті всі наші зусилля спрямовані на те, щоб закінчити війну. Саме про це ми говоримо як з американським урядом, так і з урядом Ізраїлю", — сказав він.
12 березня Сполучені Штати видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі. У Мінфіні США вважають, що це посприяє стабілізації світових енергетичних ринків.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
