Очільник американського Мінфіну Скотт Бессент не заперечує, що Військово-морські сили США супроводжуватимуть нафтові танкери через Ормузьку протоку для забезпечення стабільності світових постачань.
Таке припущення він зробив під час інтерв'ю британському телеканалу Sky News, яке відбулось у Білому домі.
"Я переконаний, що як тільки це стане можливим з військової точки зору, ВМС США, можливо, у складі міжнародної коаліції, супроводжуватимуть судна через протоку", — сказав міністр.
За словами Бессента, через Ормузьку протоку продовжують проходити іранські та китайські танкери, що, мовляв, свідчить про відсутність її мінування.
Під час інтерв'ю голову Мінфіну терміново викликали до ситуаційної кімнати Білого дому для наради з президентом Дональдом Трампом. Після майже двогодинної консультації Бессент не заперечив, що темою обговорення було саме впровадження військового супроводу для цивільних суден.
12 березня американський міністр енергетики Кріс Райт в інтерв’ю телеканалу CNBC заявляв, що ВМС США поки не готові забезпечувати супровід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, проте відзначав, що "це станеться відносно скоро, але не зараз".
Того ж дня новообраний верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї у своєму першому зверненні закликав іранських військових до подальшого блокування протоки, заявивши, що це має стати "інструментом тиску".
Своєю чергою командувач ВМС Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Аліра Тангісрі підтвердив готовність до блокування Ормузької протоки за закликом Хаменеї.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
