Сполучені Штати видали 30-денну ліцензію на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які зараз застрягли в морі. У Мінфіні США вважають, що це посприяє стабілізації світових енергетичних ринків.
Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США, оприлюднивши відповідний документ.
Американський уряд надав дозвіл на постачання та продаж сирої нафти та нафтопродуктів походженням з Російської Федерації, завантажених на судна станом на 12 березня 2026 року. Дозвіл триватиме до 11 квітня 2026 року.
Міністр фінансів Скотт Бессент прокоментував таке рішення: "Цей вузькоспеціалізований короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже знаходиться в транзиті, і не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, який отримує більшу частину своїх доходів від енергетики за рахунок податків, що стягуються в місці видобутку".
Натомість, на думку Бессента, тимчасові дозволи в довгостроковій перспективі будуть корисні США та їхній економіці.
Заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер у програмі на Fox News зауважив, що таким чином адміністрація Трампа вживає всіх можливих заходів для зниження цін.
Раніше Трамп оголосив, що США скасують частину санкцій, які пов'язані з нафтою, щоб знизити ціни на енергоносії, які зросли на тлі американо-ізраїльської операції проти Ірану. Він не надав деталей та не уточнив, з яких саме країн планує зняти обмеження.
6 березня Штати на 30 днів послабили санкційні обмеження проти нафти з РФ для Індії: НПЗ цієї країни зможуть купувати російську нафту, яка застрягла на танкерах у морі.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
