Росія отримує до 150 мільйонів доларів додаткових доходів на день від продажу нафти на тлі зростання цін, що робить її одним із головних бенефіціарів конфлікту на Близькому Сході.
Про це повідомляє Financial Times з посиланням на галузеві дані та оцінки аналітиків.
За даними газети, Росія вже отримала приблизно 1,3–1,9 мільярда доларів "непередбачених доходів" від податків на експорт нафти після того, як фактичне закриття Ормузької протоки призвело до зростання попиту на російську нафту з боку Індії та Китаю.
США також послабили санкції проти Росії та тиск на Індію, щоб вона не купувала російську нафту, що спонукало значну кількість танкерів вирушити до Індійського океану.
За розрахунками FT, які ґрунтуються на галузевих даних та оцінках аналітиків, до кінця березня російський уряд може отримати додатково 3,3-4,9 мільярда доларів, якщо середня ціна російської нафти Urals цього місяця становитиме 70–80 доларів за барель, а не залишатимуться на рівні, близькому до середнього показника за попередні два місяці в 52 долари за барель.
Згідно з доповіддю Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненою 12 березня, експорт російської сирої нафти та нафтопродуктів у лютому зменшився на 11,4% – до 6,6 мільйона барелів на добу, що є найнижчим показником із часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Водночас війна в Ірані дає Москві можливість частково відновити доходи від продажу нафти, оскільки країни Перської затоки стикаються з перебоями експорту через ситуацію в Ормузькій протоці.
Імпорт російської нафти в Індію та Китай зріс на 22% протягом тижня після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, порівняно із середньодобовим показником у лютому, зазначив аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря Вайбхава Рагунандана.
За даними Kpler, обсяги російської нафти, що застрягла в танкерах у морі, зменшилися на 11 мільйонів барелів до 125 мільйонів барелів на початку конфлікту на Близькому Сході.
Дані компанії свідчать, що значна кількість російської нафти перебуває в морі, причому більшість танкерів прямують через Індійський океан до індійських портів. Імпорт російської нафти до Індії станом на 11 березня становив 1,5 мільйона барелів на добу, що на 50% більше, ніж на початку минулого місяця.
Провідний аналітик Kpler Суміт Рітолія вважає, що за збереження нинішніх темпів постачання імпорт може зрости майже до 2 мільйонів барелів на добу.
"Росія є головним переможцем цього конфлікту", – додав він.
За оцінками Kpler, Індія нині купує російську нафту приблизно на 5 доларів за барель дорожче за Brent, що різко контрастує з попередніми знижками.
За оцінками аналітиків, кожне підвищення середньої місячної ціни на барель нафти на 10 дол. приносить російським експортерам нафти додаткові 2,8 мільярда доларів доходу, з яких держава отримує 1,63 мільярда доларів у вигляді податків. За приблизними підрахунками, це 54 мільйони доларів додаткових доходів до бюджету щодня.
Зазначається, що у перші 12 днів війни Росія могла отримати додатково 110–160 мільйони доларів щодня або 1,3–1,9 мільярда доларів. Якщо така динаміка збережеться, за місяць додаткові надходження до бюджету можуть становити 3,3-5 мільярда доларів.
Однак, за словами аналітиків, Москві потрібно, щоб поточні ринкові умови збереглися ще кілька місяців, щоб компенсувати падіння доходів від енергетики на початку року.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
