США зосередили потужне військове угруповання на Близькому Сході в межах досяжності Ірану. Тепер президент Дональд Трамп має визначитися, як саме використати цю силу.
Про це виданню The Wall Street Journal розповіли анонімні джерела.
Американські військові кораблі та авіація продовжують прибувати на Близький Схід, формуючи одну з найпотужніших концентрацій сил США в регіоні за останні роки. В адміністрації Трампа тривають дискусії щодо подальших кроків стосовно Ірану — від знищення ядерної програми та ракетного потенціалу до сценаріїв, які можуть призвести до краху чинного режиму.
За словами посадовців, Трамп доручив підготувати швидкі та рішучі варіанти дій, які не втягнуть США у затяжну війну. Ідеальний сценарій, за оцінками Білого дому, мав би змусити Тегеран погодитися на ядерні вимоги Вашингтона та припинити репресії проти антиурядових протестувальників.
Серед обговорюваних варіантів — масштабна бомбардувальна кампанія проти об'єктів режиму та Корпусу вартових Ісламської революції, а також більш обмежені удари по символічних цілях. Окремо розглядається можливість використання загрози сили як інструменту для досягнення дипломатичних поступок.
Сам Трамп заявив, що американські кораблі "можуть плавати будь-де, зокрема поблизу Ірану", наголосивши, що волів би не застосовувати військову силу. Водночас він публічно окреслив дві ключові вимоги до Тегерана — відмову від ядерної зброї та припинення вбивств протестувальників.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності". Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинула авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4 382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99 % інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
