Чи ліквідують Окружний адмінсуд Києва та що чекає на суддів, які там працюють. Пояснює експерт

Чи ліквідують Окружний адмінсуд Києва та що чекає на суддів, які там працюють. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Чи ліквідують Окружний адмінсуд Києва та що чекає на суддів, які там працюють. Пояснює експерт ОАСК

13 квітня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, яким пропонує ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). Раніше, 7 квітня, правоохоронці викрили “на гарячому” двох адвокатів при отриманні неправомірної вигоди для подальшої її передачі суддям ОАСК. Народний депутат, представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський та експертка Центру протидії корупції Галина Чижик в ефірі Українського радіо розповіли, чи є політична воля в парламентарів проголосувати за ліквідацію Окружного адмінсуду Києва та що буде із суддями, які ухвалювали неправосудні рішення під час Євромайдану та Революції Гідності

Що стало причиною рішення ліквідувати ОАСК

За словами Федора Веніславського, корупція – не єдина причина для ліквідації Окружного адмінсуду, оскільки ця проблема притаманна й багатьом іншим судам України.

"Проблема відновлення довіри до судової влади – це те, що декларується, напевно, вже років десять. Наявність у суддів яхт, незліченних квартир, фантастичних статків є, на моє переконання, свідченням двох головних проблем. Перша – це, звичайно, корупція, тому що ті дуже гарні, навіть з точки зору бізнесу, заробітні плати, які держава дала суддям, не стали підставою, аби судді відмовилися від корупційної складової в ухваленні рішень. Якщо подивитися на реєстр судових рішень, то деколи чітко видно, що людина написала відверто неправосудне рішення і зрозуміло, що, мабуть, мотивами були гроші, які одна зі сторін за це рішення заплатила. А демонстрація свого дуже розкішного рівня життя, на моє переконання, – це професійна деформація свідомості. Йдеться про те, коли людина розуміє, що її правові гарантії такі, що в принципі майже ніхто не може притягнути її до відповідальності, і її статки не відповідають доходам, але вона веде саме такий спосіб життя. Це відчуття безкарності, яке є однією з головних проблем судової влади загалом”, – переконаний експерт.

За його словами, аналіз рішень Окружного адміністративного суду ставить до суддів цієї установи набагато більше питань, ніж до інших судів.

“З одного боку, це обумовлено тим, що там розглядаються дуже резонансні справи, які часто стосуються всієї держави чи органів державної влади. Виносячи явно неправосудні рішення, судді ОАСК демонструють перевагу приватних інтересів перед публічними, державними”, – пояснив Веніславський.

Попри те, що ідея ліквідації ОАСК не є новою, для президента Володимира Зеленського останньою краплею в ухваленні цього рішення стали обшуки НАБУ у брата голови Окружного адмінсуду, під час яких правоохоронці виявили велику суму грошей, зазначив він.

"Зрозуміло, що ці гроші мали бути спрямовані до якихось конкретних суддів, які вирішували конкретні справи. Я думаю, що Верховна Рада законопроєкт президента підтримає”, – розповів посадовець

Чи є ризики, що парламент не підтримає ліквідацію ОАСК

Наступного тижня парламент може вже ухвалити законопроєкти про ліквідацію ОАСК. Відповідно до норм проєкту закону, ліквідація Окружного адміністративного суду Києва починається одразу з дня набрання законом чинності. На переконання Федора Веніславського, нардепи мають підтримати відповідні документи.

Читайте також: Шекелі, антикваріат та пістолет: що відомо про справу брата судді Вовка

“Я думаю, що ризиків не ухвалення законопроєктів немає, тому що це те, що підтримує, я вважаю, не лише наша політична сила, але й представники інших партій. Думаю, що ми знайдемо голоси на ухвалення цього законопроєкту. Є процедура, яка закріплена законом про регламент ВРУ, яка передбачає, що має бути час на внесення альтернативних законопроєктів, має бути висновок комітету. І в понеділок-середу наступного тижня, якщо комітет розгляне цей законопроєкт і рекомендувати його парламенту для ухвалення в першому читанні, то я оцінюю шанси як досить високі для ухвалення цього законопроєкту”, – зазначив він.

Що буде з суддями

Окрім голови суду Павла Вовка, в ОАСК є ще п'ять суддів, яким виснуті підозри щодо вчинення злочинів. Також існують численні питання щодо декларацій практично всіх суддів ОАСК.

"Далі може бути розвиток будь-яких ситуацій та обставин. З одного боку, є закон України "Про судоустрій та статус суддів", який чітко закріпив формулу, що робити з суддями у випадку ліквідації суду. Їм має бути запропоновано переведення до іншого суду, а якщо не хочуть – це підстава для звільнення з посади судді. Але я думаю, що головною метою Президента Зеленського в ініціюванні цього законопроєкту було очищення ОАСК від одіозних суддів, доброчесність яких викликає запитання. Хоча я не виключаю, що в цьому судді є "білі" ворони, які добросовісно працюють", – розповів Веніславський.

Як пояснив народний депутат, з моменту, коли закон після його ухвалення в другому читанні набере чинності, розпочнуться ліквідаційні процедури

"Закон "Про судоустрій та статус суддів" передбачає можливість переведення суддів до іншого суду без конкурсу, якщо таке рішення прийме Вища кваліфікаційна комісія суддів і відповідна конкурсна комісія не буде утворюватися. Але це точно не той випадок. Тут буде конкурсна комісія відбирати кандидатів на посади суддів до нового Київського окружного адміністративного суду, який буде створений відповідно до цих законодавчих ініціатив, які запропонував президент Зеленський", – зазначив він.

Як пояснив Веніславський, після припинення роботи ОАСК його судді на певний проміжок часу стануть звичайними громадянами України.

"До нового суду одіозні судді точно потрапити не можуть”, – запевнив нардеп.

Як обиратиметься нова Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка здійснює перший відбір суддів

За словами Федора Веніславського, нині вкрай важливо ухвалити законопроєкт, який передбачає оновлення формування складу ВККС, оскільки й раніше не всі члени комісії відрізнялися доброчесністю.

"За цим законопроєктом 3711-д передбачається, що буде 16 членів ВККС. Їх буде відбирати Вища рада правосуддя, яка перевірятиме правничу компетенцію, а перед тим – доброчесність перевірятиме Етична рада. Головна проблема цього проєкту закону – це порядок формування Етичної ради. В законопроєкті передбачено, що в майбутньому її буде формувати Рада суддів, прокурорів, адвокатів, Академія правових наук. Але за перехідними положеннями першу Етичну раду має бути сформовано на паритетних засадах з трьох суддів – чинних або у відставці, – та трьох міжнародних експертів з рекомендованих тими організаціями, з якими Україна має спільний досвід боротьби у сфері корупції", – зазначив він.

Нардеп пояснив, що рішення цієї ради ухвалюватимуться щонайменше чотирма голосами, завдяки чому міжнародні експерти зможуть блокувати будь-які голосування, які не влаштовуватимуть цю спільноту з точки зору доброчесності.

Читайте також: "Не можу впевнено сказати інвесторам, що в Україні справедливий суд" – інтерв'ю з послинею Британії

Дещо скептично до пропонованої норми ставиться експертка Центру протидії корупції Галина Чижик, яка вбачає потенційну можливість для українських суддів заблокувати будь-яке рішення ради.

“Якщо опиратися на наш попередній досвід, то місяць тому відбувся з'їзд суддів, який організувала Рада суддів, і 3 з 4 нових членів Вищої Ради правосуддя були попередньо узгоджені суддівськими кланами. Тобто судді з'їхалися зі всієї України і під егідою Ради суддів виконали вказівки та проголосували за тих, за кого їм сказали проголосувати. Це перший приклад, через який я не можу оптимістично дивитися на пропозицію створити конкурсну комісію з трьох суддів і трьох міжнародних експертів і очікувати, що судді будуть голосувати незалежно і діяти добросовісно”, – пояснила вона.

Чижик наголосила, що ретельно стежить за тим, що зараз відбувається в парламенті, зокрема щодо обговорень, якою має бути конкурсна комісія, яка буде відбирати майбутніх членів ВККС:

“Зараз виглядає так, що вона складатиметься з трьох суддів та трьох міжнародних експертів, і при цьому депутати підтримують положення, за якими судді зможуть блокувати рішення конкурсної комісії. В той самий час міжнародні експерти не матимуть впливу на рішення, яке приймає конкурсна комісія”, – вважає експертка.

На її переконання, вирішальний голос має бути саме у міжнародних експертів.

"Я знаю, що різні народні депутати подали поправки, які якраз передбачають, що в ситуації, коли голоси розділяються три проти трьох, то перевага за міжнародними експертами. Зараз справа за народними депутатами, передовсім комітетом з питань правової політики, який зараз розглядає цей законопроєкт, тому що поправки, які це передбачають є”, - підсумувала Галина Чижик.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди