Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його країна "не сприяла ескалації" відправленням військових до Гренландії. Погрози президента США Трампа запровадити мито проти Німеччини через відправку військ Пісторіус назвав "непорозумінням".
Про це Борис Пісторіус заявив Tagesschau.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що розгортання німецьких солдатів у Гренландії відбулося в рамках розвідувальної місії НАТО.
"Усі в НАТО знали про це. Це було скоординовано між партнерами НАТО. Йшлося не про символічні дії проти когось. Йшлося про те, щоб показати, що НАТО несе відповідальність у Гренландії – і ми це зробили", — наголосив він.
США могли "не зрозуміти, що відбувається", сказав Пісторіус щодо мит США проти Німеччини. "Як це могло статися, я залишу це на розсуд інтерпретації", — сказав Пісторіус.
Водночас Пісторіус наголосив, що не потрібно реагувати на кожну заяву Трампа.
"Я думаю, нам варто на цьому зупинитися. Бо, чесно кажучи, якби ми коментували кожну заяву, яка щодня з’являється через різні платформи соціальних мереж або пресконференції, у нас було б забагато справ і не залишилося б часу займатися справді важливими речами", — сказав Пісторіус.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Протягом наступних двох днів група німецьких військових та двоє нідерландських офіцерів покинули Гренландію.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
