Центральна виборча комісія (ЦВК) підготувала пропозиції щодо перших повоєнних виборів, передбачивши шестимісячний перехідний період між завершенням воєнного стану та стартом виборчого процесу.
Про це заявив голова ЦВК Олег Діденко під час презентації законодавчих пропозицій.
Комісія пропонує залишити строки виборчих кампаній без змін, але додати обов’язкову підготовку після скасування воєнного стану. Вона триватиме шість місяців і передбачатиме відновлення реєстрів, перевірку виборчих дільниць і безпекову оцінку. Після цього виборчий процес триватиме 90 днів для президентських виборів і 60 днів — для парламентських.
Комісія пропонує законодавчо закріпити низку змін через агресію РФ. Зокрема, голосування в Росії та Білорусі проводити не планують — українці зможуть проголосувати лише в безпечних країнах.
Також пропонують спростити зміну виборчої адреси для ВПО та біженців за кордоном, запровадити спеціальні безпекові протоколи на випадок повітряних тривог і кібератак та посилити захист виборів від іноземного втручання, пропаганди й фінансування.
Голова профільного комітету ВРУ Олена Шуляк, яка була присутня на обговоренні, підкреслила, що парламент уже працює над нормативною базою.
"Зараз на розгляді у Верховній Раді перебуває 23 законопроєкти, що стосуються виборів. Вісім із них є пріоритетними та потребують якнайшвидшого опрацювання", — зазначила Шуляк.
Зокрема, оцінюється можливість проведення виборів на окремих деокупованих територіях, що залежатиме від висновків МВС та спецслужб щодо реального рівня безпеки.
8 січня у парламентській групі з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів створили підгрупи народних депутатів. Водночас частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.
Нині у Верховній Раді обговорюють сценарій реалізації мирного плану, який передбачає проведення всеукраїнського референдуму та виборів президента. Голова фракції "Слуга народу", нардеп Давид Арахамія заявив, що частиною потенційного мирного плану є 90 днів на підготовку голосування.
Раніше президент Володимир Зеленський казав, що у партнерів Києва є можливості надати Україні "належну безпеку та безпечну інфраструктуру" для голосування, а також змусити Росію гарантувати безпеку цього процесу.
За його словами, російське керівництво вже поставило перед собою завдання зробити все, аби українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також у самій Росії, брали участь у майбутніх виборах президента України. Кремлю це потрібно, аби поставити під сумнів результати голосування.
Проведення виборів в Україні
Згідно із законодавством України "Про правовий режим воєнного стану", проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану заборонено.
У лютому 2025 року Верховна Рада ухвалила резолюцію, якою підтвердила неможливість виборів до завершення активних бойових дій. Окрім того, в держбюджеті на 2026 рік видатки на це не передбачені.
Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до президентських виборів, але не до Верховної Ради. За його словами, мають бути умови гарантій безпеки для виборців та залучення мільйонів українців за кордоном.
Президент США Дональд Трамп неодноразово публічно наголошував на необхідності проведення виборів в Україні, що стало додатковим фактором активізації дискусії в грудні 2025 року. Також заяви про проведення президентських виборів лунають і з Кремля, де вказують на те, що повноваження Зеленського нібито завершилися 20 травня 2024 року.
Голова партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко 11 грудня заявляв, що наразі у Раді немає жодних "ні законодавчих ініціатив, ні чернеток, навіть якихось драфтів", які б регулювали питання проведення виборів під час війни.
Нині у Верховній Раді працює робоча група під керівництвом Олександра Корнієнка, яка напрацьовує спеціальний "поствоєнний" виборчий кодекс, оскільки чинні норми не враховують реалії зруйнованої інфраструктури та великої кількості біженців.
За оцінками Центральної виборчої комісії, лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.
