У Києві відбулася зустріч із радниками з питань національної безпеки 15 країн та представниками європейських інституцій, де ключовою темою стали майбутні вибори та можливий референдум щодо мирної угоди. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія повідомив про дедлайн для внесення законопроєкту про вибори до Ради.
Про це Давид Арахамія повідомив 3 січня, передає кореспондентка Суспільного.
Давид Арахамія уточнив, що наразі створено робочу групу, яка готує законопроєкт щодо виборів і референдуму. За його словами, внутрішній дедлайн — до кінця лютого завершити роботу над драфтом документа.
Серед можливих сценаріїв розглядається проведення президентських виборів одночасно з референдумом про мирну угоду. Давид Арахамія заявив, що зараз є певні виклики перед українською виборчою системою, а для референдуму необхідна явка щонайменш 50% голосуючих.
"Ми втратили території, 7 мільйонів знаходяться за кордоном. Є виклики, які ми маємо якимось чином подолати", — сказав Давид Арахамія.
Також є питання як голосуватимуть внутрішньо переміщені особи, дільниці яких втратилися, повідомив Арахамія.
Давид Арахамія повідомив, що референдум щодо мирної угоди необхідний для того, щоб побачити чи є підтримка угоди від українців.
"Нам не потрібні вибори за будь-яку ціну чи референдум за будь-яку ціну, і нам потрібні демократичні процеси. Тому вибори чи референдум будуть тільки тоді, коли вони будуть відповідати тим демократичним стандартам і безпековим стандартам, які існують у світі. Тільки тоді вони будуть визнані як такі в усьому світі", — сказав Арахамія.
Також він наголосив, що безпекові питання проведення виборів та референдуму — це пріоритет і міжнародні партнери "це розуміють".
До Києва 3 січня прибули представники 15 держав Європи, а також посадовці НАТО, Європейської ради та Європейської комісії для обговорення з керівництвом України низки безпекових та економічних питань.
Перша сесія обговорень була присвячена тому, щоб "пройтися по всіх документах". Він зазначив, що тепер наданий обсяг інформації радникам та їхнім країнам треба "переварити" перед зустріччю лідерів Коаліції охочих, яка відбудеться у Парижі 6 січня.
Що відомо про мирні переговори
30 листопада 2025 року в американському Маямі (штат Флорида) відбулась американсько-українська зустріч — вже друга в такому форматі, після перемовин у Женеві (Швейцарія) 23 листопада. Тоді зустріч назвали "продуктивним продовженням переговорів у Женеві".
2 грудня Зеленський повідомив в Ірландії, що документ, над яким працюють переговорні групи, містить не 28 пунктів, як пропонувала Росія, а 20 пунктів. Того ж дня російський керівник Володимир Путін провів у Москві майже пʼятигодинну зустріч з американською делегацією. Помічник Путіна Юрій Ушаков опісля заявив, що сторони поки "не дійшли компромісів" щодо війни в Україні.
У ніч на 6 грудня (за Києвом) відбулася шоста за два тижні зустріч Умєрова та Гнатова з американською стороною. Сторони обговорили межі безпекових угод, механізми стримування агресії та план післявоєнної відбудови, наголосивши, що прогрес залежить від реальних кроків РФ до деескалації. 7 грудня переговорні групи обговорили територіальні питання та гарантії безпеки.
9 грудня Зеленський заявив, що "українські та європейські компоненти" для закінчення війни РФ проти України ще більше пропрацьовані. За його словами, Київ спільно з партнерами готовий представити їх Сполученим Штатам.
14–15 грудня у Берліні українська делегація на чолі з Володимиром Зеленським провела переговори зі США щодо 20-пунктового мирного плану завершення війни. Секретар РНБО Рустем Умєров за підсумками зустрічі заявив, що розмова була "продуктивною і сторонам вдалося досягти певного прогресу".
19 та 20 грудня у США відбулися нові раунди перемовин. На них були присутні представники України, Сполучених Штатів та Європи. Після цього Зеленський заявив, що США запропонували провести тристоронні перемовини: "Київ — Вашингтон — Москва", проте у Кремлі цю ідею відхилили.
24 грудня американський посол в НАТО Метью Вітакер заявив, що на переговорах сторони обговорювали чотири документи. За його словами, Вашингтон намагається зрозуміти, на що максимально готова піти Москва для завершення агресії.
28 грудня Зеленський зустрівся з Трампом у Мар-а-Лаго. Президенти узгодили мирний план з 20 пунктів на 90%, а гарантії безпеки — на 100%. Згодом вони провели спільну телефонну розмову з європейськими лідерами, з якими, за словами Зеленського, найближчими тижнями будуть зустрічі, аби завершити узгодження документів.
Також відомо, що перед зустріччю із Зеленським Трамп спілкувався із Путіним. Після перемовин з обома сторонами він заявив, що переговори перебувають на "фінальній стадії".
