Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти російських суддів і прокурорів, причетних до недопуску партії «Яблоко» до виборів у Державну думу РФ та кримінального переслідування її представників.
Про це повідомили у Раді ЄС.
До санкційного списку внесли трьох суддів Верховного суду Росії та посадовця Генеральної прокуратури РФ. У ЄС вважають їх причетними до рішення, через яке партію «Яблоко» не допустили до участі у виборах до Держдуми у вересні 2026 року. Підставами для усунення партії російська сторона називала, зокрема, нібито порушення авторських прав, екстремізм та інші правопорушення.
У Раді ЄС зазначили, що «Яблоко» було однією з останніх опозиційних сил у Росії та єдиною партією, яка брала участь у виборчому процесі з відкритою антивоєнною платформою. Раніше Євросоюз заявляв, що недопуск кандидатів «Яблока» за федеральним списком додатково обмежив вибір російських виборців.
Також під санкції потрапили суддя, який засудив політика «Яблока» Лева Шлосберга до 11 років і одного місяця ув'язнення за статтями про «дискредитацію» російської армії та поширення так званих «фейків» про війну проти України, а також прокурор, який вимагав такого покарання. До переліку внесли й суддів, причетних до процесів проти інших представників партії — Максима Круглова та Миколи Рибакова.
Щодо внесених до списку осіб діятиме заморожування активів. Громадянам і компаніям ЄС також заборонено надавати їм кошти або інші економічні ресурси.
Радіо Свобода раніше зазначало, що «Яблоко» залишалося єдиною політичною силою, допущеною до виборів до Держдуми, яка виступала проти війни Росії в Україні. Офіційна позиція партії при цьому полягала у закликах до миру до обох сторін. Більшість інших антивоєнних та опозиційних до влади Володимира Путіна організацій до виборів не допустили.
Водночас список «Яблока» очолили переважно маловідомі регіональні політики. BBC звертала увагу, що багато впізнаваних представників партії на той момент уже зазнали переслідувань або втратили можливість балотуватися. Допуск «Яблока» до виборів наприкінці липня видання називало нетиповим для нинішньої російської політичної системи, оскільки партія фактично залишалася єдиним легальним каналом для голосування виборців з антивоєнною позицією.
Вибори до Держдуми 2026 року стали першими після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вони пройшли 20 вересня, зокрема РФ організувала голосування й на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Радіо Свобода також звертало увагу, що після чергового посилення російського законодавства владі стало простіше усувати небажаних кандидатів через адміністративні покарання та кримінальні справи.
Раніше повідомлялось, що партія «Единая Россия» в окупованому Криму паралізувала роботу інших партій. Політсила використовує адмінресурс напередодні виборів у Держдуму РФ, що відбудуться у вересні.
