У Верховній Раді обговорюють сценарій реалізації мирного плану, який передбачає проведення всеукраїнського референдуму та виборів президента. Голова фракції "Слуга народу", нардеп Давид Арахамія заявив, що частиною потенційного мирного плану є 90 днів на підготовку голосування.
Про це він сказав на засіданні робочої групи з підготовки законодавчих ініціатив щодо проведення виборів.
За словами Арахамії, один із варіантів розвитку подій передбачає чітко визначений часовий коридор тривалістю 90 днів.
"Частиною потенційно-мирного плану є 90 днів: 30 днів на те, щоб створити всю підготовчу роботу і законодавчу базу, і 60 днів – на проведення певних виборчих процедур", – зазначив нардеп.
Він зазначив, що в межах цього сценарію насамперед йдеться про одночасне проведення загальнонаціонального українського референдуму та виборів президента України.
За його словами, з погляду організації та правового регулювання президентські вибори є простішими порівняно з парламентськими, зокрема в частині участі військовослужбовців.
"З президентом України трошки легше рухатись, тому що питання участі військових буде обмежене. Зазвичай у президентських виборах беруть участь декілька десятків людей", — сказав він.
За його словами, процедура участі у президентських виборах для військових досить зрозуміла. Кандидат від ЗСУ повинен подати командирові заяву на відпустку, яка надається на три місяці для проведення агітаційної діяльності та організації передвиборчої кампанії. Через те що на виборах президента зазвичай балотуються обмежені кола людей, цей процес є прозорішим і зрозумілішим, ніж у випадку з парламентськими виборами.
Арахамія додав, що після проведення президентських виборів та референдуму, законодавці зможуть проаналізувати можливі недоліки та врахувати їх при підготовці закону про парламентські вибори. Це дозволить ретельніше та зважено визначати правила участі військових у голосуванні та балотуванні на майбутніх парламентських виборах.
Тим часом голова правління Громадянської мережі Опора, член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що на сьогодні нема жодних перспектив організувати національний референдум.
"Стан справ з державним реєстром зараз не дає жодних перспектив організувати будь-який національний референдум", — сказала вона і додала, що сьогодні "в умовах внутрішнього переміщення людей", коли багато громадян України виїхали за кордон, неможливо забезпечити явку 50% виборців на референдум, як того вимагає закон.
На думку Айвазовської, "передчасними та максимізованими" є терміни про 30 днів на підготовку законопроєктів щодо виборів і 60 днів на реалізацію виборчої кампанії.
"Одна справа – розробити та прийняти якусь законодавчу рамку, а інша справа – імплементувати та підготувати інфраструктуру для її реалізації", — наголосила голова "Опори".
Вона також вважає, що до роботи групи необхідно долучити представників Конституційного суду.
"Виходячи з тих викликів, які стоять перед нами, до роботи цієї робочої групи мають бути залучені Конституційний суд України або якісні, з дуже з високим рівнем довіри, конституціоналісти", — сказала Айвазовська.
Парламентська робоча група з питань проведення виборів і референдуму
18 грудня у коментарі Суспільному перший віцеспікер Верховної Ради та новообраний керівник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що, імовірно, очолить парламентську робочу групу з питань референдуму та виборів, створення якої ініціює голова фракції "слуг" Давид Арахамія.
Він також розповідав, що у цій майбутній робочій групі його заступницями будуть віцеспікерка Ради Олена Кондратюк, яка в президії парламенту представляє опозицію — партію "Батьківщина", та очільниця парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
22 грудня Арахамія заявив, що у Раді формується робоча група щодо "швидкого" опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
Що відомо про вимогу провести вибори в Україні
Президент США Дональд Трамп в інтервʼю Politico 9 грудня висловив сумнів щодо демократичного статусу України через відсутність виборчих процесів під час війни та заявив, що, попри воєнний стан, у державі мають відбутись вибори.
В Євросоюзі прокоментували заяву Трампа, зазначивши, що Зеленський є легітимним президентом України та зауважили, що вибори мають відбутися тоді, коли дозволять обставини.
Своєю чергою, голова держави заявив: аби в Україні відбулися президентські вибори, спершу потрібно розв'язати питання безпеки. Для цього він прямо звернувся до США та європейських партнерів Києва, запевнивши, що тоді у наступні 60-90 днів держава буде готова до голосування.
На початку цього року, 2 січня, Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що, у разі закінчення "гарячої фази війни", парламент скасує воєнний стан в країні та призначить дату виборів.
Також він казав, що вибори без участі військових, українців з тимчасово окупованих територій та тих, хто виїхав за кордон, не будуть справедливими.
11 грудня заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомив, що лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.
