Перейти до основного змісту
У Раді створили підгрупи для підготовки виборчого законодавства

У Раді створили підгрупи для підготовки виборчого законодавства

У парламентській групі з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів створили підгрупи народних депутатів. Водночас частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.

Про це стало відомо під час засідання робочої групи Верховної Ради 8 січня.

У Раді працюватимуть підгрупи народних депутатів, які готуватимуть законодавчі пропозиції щодо проведення виборів. Про це на засіданні відповідної робочої групи повідомив її голова, народний депутат Олександр Корнієнко.

За його словами, він самостійно визначив керівників семи підгруп. Напрями роботи охоплюють такі питання:

  • адміністрування виборів та виборчої інфраструктури;
  • напрацювання критеріїв безпеки для організації та проведення виборів;
  • забезпечення реалізації виборчих прав військових;
  • ВПО, тимчасово окуповані та прифронтові території;
  • участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;
  • інформаційне забезпечення виборів, інформаційну безпеку та проведення передвиборчої агітації;
  • виконання міжнародних зобов’язань України у сфері виборів.

Народна депутатка від фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко заявила, що не погоджується з визначеним складом керівників підгруп. Вона наголосила, що розподіл не є демократичним і пропорційним, оскільки серед очільників немає представників "ЄС", "Батьківщини" чи інших політичних сил, тоді як деякі депутати очолюють одразу кілька підгруп.

"Ми наполягаємо на тому, що представник нашої фракції теж буде очолювати одну з підгруп", — додала вона.

У відповідь Олександр Корнієнко заявив, що політичну пропорційність буде враховано, а фінальний склад керівництва підгруп доведуть до учасників згодом.

За словами Корнієнка, до кінця січня підгрупи мають напрацювати драфти відповідних законопроєктів. Він уточнив, що частина напрацювань може з’явитися як раніше, так і пізніше встановленого дедлайну.

Нині у Верховній Раді обговорюють сценарій реалізації мирного плану, який передбачає проведення всеукраїнського референдуму та виборів президента. Голова фракції "Слуга народу", нардеп Давид Арахамія заявив, що частиною потенційного мирного плану є 90 днів на підготовку голосування.

Раніше президент Володимир Зеленський казав, що у партнерів Києва є можливості надати Україні "належну безпеку та безпечну інфраструктуру" для голосування, а також змусити Росію гарантувати безпеку цього процесу.

За його словами, російське керівництво вже поставило перед собою завдання зробити все, аби українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, а також у самій Росії, брали участь у майбутніх виборах президента України. Кремлю це потрібно, аби поставити під сумнів результати голосування

Проведення виборів в Україні

Згідно із законодавством України "Про правовий режим воєнного стану", проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану заборонено.

У лютому 2025 року Верховна Рада ухвалила резолюцію, якою підтвердила неможливість виборів до завершення активних бойових дій. Окрім того, в держбюджеті на 2026 рік видатки на це не передбачені.

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до президентських виборів, але не до Верховної Ради. За його словами, мають бути умови гарантій безпеки для виборців та залучення мільйонів українців за кордоном.

Президент США Дональд Трамп неодноразово публічно наголошував на необхідності проведення виборів в Україні, що стало додатковим фактором активізації дискусії в грудні 2025 року. Також заяви про проведення президентських виборів лунають і з Кремля, де вказують на те, що повноваження Зеленського нібито завершилися 20 травня 2024 року.

Голова партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко 11 грудня заявляв, що наразі у Раді немає жодних "ні законодавчих ініціатив, ні чернеток, навіть якихось драфтів", які б регулювали питання проведення виборів під час війни.

Нині у Верховній Раді працює робоча група під керівництвом Олександра Корнієнка, яка напрацьовує спеціальний "поствоєнний" виборчий кодекс, оскільки чинні норми не враховують реалії зруйнованої інфраструктури та великої кількості біженців.

За оцінками Центральної виборчої комісії, лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.

Топ дня
Вибір редакції
На початок