Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що США, бажаючи контролювати данський острів Гренландію, кидають виклик архітектурі міжнародної безпеки. Він сподівається на подальшу деескалацію зі Штатами, проте Євросоюз має подумати й про інструменти у відповідь на теперішні заяви Трампа.
Про це Науседа 20 січня сказав у коментарі Суспільному на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія).
"США кидають виклик дуже базовій архітектурі міжнародної безпеки, і звичайно, територіальній цілісності. Незалежно від того, чи говоримо ми про територіальну цілісність України, Литви чи Данії, територіальна цілісність — це ключовий момент", — зазначив він.
Він застеріг "трагічними наслідками" повалення архітектури безпеки у світі. Одним з елементів цієї безпекової побудови є НАТО. Науседа як президент Литви вважає НАТО "критично важливим" форумом, а ймовірність анексії Гренландії, на його думку, — це можливий розкол або знищення безпекової структури.
"Це неприйнятно, і це було б звісно, дуже поганою новиною для нас і дуже гарною новиною для Кремля", — додав Науседа.
Литовський лідер хоче обговорити цю небезпеку на найближчому засіданні Європейської Ради, аби там обговорили "інструменти та засоби у відповідь" на дії Сполучених Штатів як члена Північноатлантичного альянсу.
Зрештою політик висловив сподівання: "Я думаю, що зрештою, ймовірно, обидві сторони продемонструють готовність до деескалації ситуації та збереження цього гарного партнерства, яке ми маємо на різних форумах".
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
20 січня Трамп оприлюднив частину текстового повідомлення, у якому йдеться про Гренландію, і заявив, що це повідомлення від генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Там йдеться про миротворчу діяльність президента США в усьому світі та про те, що Рютте "відданий справі пошуку поступу вперед щодо Гренландії". Однак Трамп повторив, що Гренландія важлива для нацбезпеки США та світової безпеки і "повернення назад неможливе".
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Протягом наступних двох днів група німецьких військових та двоє нідерландських офіцерів покинули Гренландію.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
