Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на тлі претензій США на Гренландію від імені Євросоюзу висловила солідарність з гренландцями та Данію. Зокрема, вона заявила, що суверенітет і цілісність данської території, автономією якої є острів, не підлягають обговоренню.
Про це вона сказала під час промови на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі 20 січня, передає кореспондентка Суспільного.
Серед іншого очільниця Єврокомісії зазначила, що Європа поділяє цілі Америки щодо безпеки в Арктичному регіоні, про що неодноразово говорив президент Дональд Трамп. Проте, за її словами, оголошені лідером США додаткові тарифи через підтримку європейцями Гренландії є "помилкою"
"ЄС і США домовилися про торговельну угоду влітку минулого року. І в політиці, як і в бізнесі – угода є угодою. І коли друзі тиснуть один одному руки, це має щось означати. Ми вважаємо народ США не лише нашими союзниками, а й нашими друзями. А занурення нас у небезпечну низхідну спіраль лише допоможе тим самим супротивникам (йдеться про РФ і КНР, — ред.), яких ми обидва так прагнемо тримати поза межами нашого стратегічного ландшафту", — сказала фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що відповідь Євросоюзу на всі ці загрози "буде непохитною, єдиною та пропорційною".
"Але, крім цього, ми повинні стратегічно підходити до цього питання. Ось чому ми працюємо над пакетом заходів для підтримки арктичної безпеки. Перший принцип: повна солідарність з Гренландією та Королівством Данія. Суверенітет і цілісність їхньої території не підлягають обговоренню. По-друге, ми працюємо над масштабним збільшенням європейських інвестицій у Гренландію", — сказала голова ЄК.
Окрім цього фон дер Ляєн зазначила, що Брюссель буде "працювати пліч-о-пліч" з Гренландією та Данією, щоб побачити, як європейський блок може надалі підтримувати місцеву економіку та інфраструктуру.
"Ми будемо працювати зі США та всіма партнерами над ширшою безпекою Арктики. Це, безумовно, відповідає нашим спільним інтересам, і ми збільшимо наші інвестиції", — додала вона.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
