Президент Володимир Зеленський на тлі претензій США на Гренландію заявив, що його турбує будь-який "розфокус" уваги під час повномасштабної війни, але питання України й данської автономії "не є взаємозамінними". Водночас він зазначив, що Київ поважає суверенітет Данії та підтримує її територіальну цілісність.
Про це він сказав, відповідаючи на запитання журналістів, передає Суспільне.
На запитання журналістів, чи є стурбованість у Києва щодо того, що увага американського лідера Дональда Трампа може бути відвернута від України на Гренландію, Зеленський відповів:
"Я стурбований будь-яким розфокусом під час повномасштабної війни. Але я не вважаю, що це не взаємозамінне. У нас — повномасштабна війна. І в нас є конкретний агресор, є конкретні жертви. І тут тільки тиск на Росію, тільки посилення України. Інших інструментів, як закінчити війну, більше немає", – пояснив Зеленський.
Коментуючи ситуацію навколо Гренландії голова держави наголосив, що Україна поважає Данію, її суверенітет і територіальну цілісність.
"Я дуже хочу, щоб Америка почула Європу, почула у форматі дипломатії. Я думаю, так все і станеться. І дуже вірю, що не буде якихось великих загроз", — додав він.
На запитання, чи допоможе Київ Копенгагену своїми військами на підтримку Гренландії, Зеленський відповів, що в Україні триває повномасштабна війна, і "всі наші військові — на фронті".
"І ви знаєте, сьогодні питання війська – це дефіцитне питання, безумовно, особливо під час повномасштабної війни. І у нас з Метте (Метте Фредеріксен, очільниця данського уряду, – ред.) дуже хороші відносини. Вона до мене з таким питанням не зверталася. Я думаю, тому що всі розуміють, що Україна не в НАТО. Нас не беруть в НАТО, все це зрозуміло", – пояснив голова держави.
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
