Делегації з України, Німеччини, Франції, Великої Британії, Сполучених Штатів, а також НАТО, ЄС та Світового банку зібралися 4 листопада у Брюсселі, щоб обговорити питання післявоєнної відбудови та процвітання України.
Про це повідомили у пресслужбі Єврокомісії.
Зазначається, що переговори відбулися «в рамках постійних зусиль, спрямованих на забезпечення сталого миру для України».
Ці переговори є продовженням зустрічей в Маямі, і «ґрунтуються на концепції процвітання», розробленій на початку цього року спільно з Україною та США.
«Сьогоднішня робота та подальші дії зосереджені на доопрацюванні сценаріїв післявоєнного економічного розвитку та процвітання України. Це включає визначення інструментів та засобів, які можуть підтримати майбутній розвиток України та її власні зусилля», — йдеться у повідомленні.
Учасники зустрічі наголосили на важливості програми реформ, яку Україна реалізує в рамках процесу вступу до ЄС.
«Ця програма є ключовим чинником стабільності і, в свою чергу, зміцнює довіру інвесторів, відіграючи значну роль у залученні приватного капіталу та подальшій міжнародній підтримці. ЄС залишається єдиним і непохитним у своїй підтримці України. Як найбільший донор, ЄС надав 231,5 млрд євро з початку агресивної війни Росії. І поки тривають зусилля з досягнення тривалого миру для України, триває й підтримка ЄС у зміцненні України», — зазначили в ЄК.
2 листопада спецпредставник Трампа Стів Віткофф заявив, що 10–11 листопада в Абу-Дабі за посередництва США відбудуться переговори на робочому рівні. Йтиметься, зокрема, про післявоєнні безпекові домовленості й деескалацію. Також американські перемовники зустрінуться в Брюсселі з представниками Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
У ЄС та НАТО підтвердили зустріч і повідомили, що вона відбудеться 4 листопада.
10 жовтня у Маямі відбулися переговори представників США, України, європейських країн і НАТО в Маямі (Флорида) щодо шляхів деескалації та закінчення війни РФ проти України. Переговори закінчилися достроково.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф повідомив, що учасники зустрічі провели «конструктивні дискусії» щодо можливих шляхів деескалації та завершення війни РФ проти України напередодні зими.
9 жовтня Трамп заявив, що поговорив телефоном із Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального із РФ на американський та світовий ринки.
На цьому тлі американський Мінфін оголосив, що за дорученням очільника Білого дому Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) видає тимчасову загальну ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок. Вона діятиме до 7 квітня 2027 року і виводить дизпаливо з-під дії мит і заборон на цей період.
Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна і заявив, що Москва «віддячить» за це терором та «підлостями». Також він нагадав, що наразі українська команда перебуває у Флориді й намагається домовитися про припинення війни, але, мовляв, її використовують як «ширму».
«Я вважаю, що нас, нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення сильних партнерів», — сказав президент.
Зеленський також зауважив, що удари Сил оборони по НПЗ та інших нафтових обʼєктах у РФ — це «відповідь» Кремлю на його вже кількарічну кампанію ударів по українській енергетиці. Втім, за словами президента, Україна «не буде спалювати» російську нафтопереробку, якщо росіяни припинять ці атаки.
