Очільник угорського МЗС Петер Сійярто дав зрозуміти, що Будапешт не підтримає спільну заяву Євросоюзу щодо Гренландії на тлі останніх заяв президента США Дональда Трампа про захоплення данської автономії, бо вважає це "двостороннім питанням". Премʼєр Чехії Бабіш теж відмовився підтримати територіальну цілісність Данії.
Про це він заявив під час візиту до чеської столиці — Праги.
Серед іншого Сійярто сказав, що з на думку угорської влади, суперечка довкола майбутнього Гренландії не має бути справою ЄС. Тому, за його словами, Будапешт не буде приєднуватися до спільної заяви європейського блоку з цього приводу.
"Ми вважаємо, що це двостороннє питання, вирішити яке можливо через переговори між двома сторонами. Я не вважаю, що це справа ЄС – тому ми зазначили вчора на зустрічі постійних представників, що не вважаємо за необхідне й можливе виходити зі спільною заявою ЄС", – заявив він.
ОНОВЛЕНО 22:00
Прем'єр-міністр Андрей Бабіш заявив, що Чехія не може підтримати Гренландію у питанні загрози захоплення США. Він додав, що в рамках НАТО США є лідером, і зіткнення є нібито "контрпродуктивним".
За його словами, аргументи Трампа щодо Китаю та Росії є актуальними, але потрібна угода. "Будь-які виклики чи декларації безглузді", – додав він.
Бабіш також заявив, що купив глобус за 600 євро, щоб побачити, де знаходиться Гренландія і чи варто її підтримувати.
"Гарний, великий, щоб я точно знав, де знаходиться Гренландія, і щоб Орєшнік полетів з Росії до Білого дому за 26 хвилин. А одинадцята хвилина вже прямо над Гренландією", — сказав Бабіш.
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
