Президент США Дональд Трамп запросив білоруського лідера Олександра Лукашенка долучитися до новоствореної "Ради миру", яка має опікуватися врегулюванням ситуації у Секторі Гази.
Про це під час брифінгу заявив речник МЗС Білорусі Руслан Варанков.
За його словами, Лукашенко "позитивно" сприйняв цю пропозицію очільника Білого дому й заявив, що Мінськ готовий взяти учать у діяльності "Ради миру", сподіваючись, що ця організація "розширить свої рамки та повноваження далеко за межі мандату, який пропонується".
"Це дозволить їй ("Раді миру", — ред.) активно брати участь у глобальних процесах щодо врегулювання будь-яких міжнародних конфліктів, що, зрештою, сприятиме побудові нової архітектури безпеки, яка активно просувається Білоруссю в останні роки", — прессекретар білоруського МЗС.
Варанков додав, що влада Білорусі також розглядає цю пропозицію Трампа "як визнання особистих заслуг та міжнародного авторитету" Лукашенка.
19 січня у Кремлі також заявили, що лідер РФ Володимир Путін отримав офіційне запрошення від США долучитися до "Ради миру". Там кажуть, що Москва "вивчає цю пропозицію".
Що таке "Рада миру" Трампа
14 січня 2026 року Сполучені Штати оголосили про запуск другого етапу плану припинення війни в Секторі Гази. Його ключовим елементом стала так звана "Рада миру", яку очолив особисто очільник Білого дому Дональд Трамп. До складу органу також увійшли держсекретар Марко Рубіо, зять Трампа Джаред Кушнер і колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.
"Рада" має виконувати функції зовнішньої адміністрації палестинського анклаву: відповідати за безпеку, координацію відбудови та гуманітарну допомогу до моменту реформування Палестинської національної адміністрації. Водночас за інформацією західних медіа, зокрема Bloomberg і Reuters, США пропонують іншим державам придбати "постійне місце" в "Раді" за 1 мільярд доларів.
Наразі свою готовність долучитися до ініціативи підтвердили лише кілька країн, серед яких Угорщина, Аргентина та Казахстан.
Що відомо про ситуацію в Секторі Гази
Події на Близькому Сході загострилися 10 серпня 2025 року, коли Ізраїль розпочав наступальну операцію, щоб встановити контроль над містом Газа.
Паралельно розвивався дипломатичний процес: у вересні Генасамблея ООН підтримала декларацію про створення двох держав, а Білий дім представив власний мирний план із 20 пунктів.
13 жовтня на саміті в Шарм-ель-Шейху лідери США, Катару, Туреччини та Єгипту підписали угоду про припинення вогню. У межах цих домовленостей відбувся масштабний обмін: ХАМАС повернув усіх 20 живих ізраїльських заручників, а також тіла загиблих, тоді як Ізраїль звільнив майже 2 000 палестинських в'язнів.
Проте, вже 19 жовтня перемир'я порушили через взаємні звинувачення. 28 жовтня прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу наказав завдати "потужних ударів" по Сектору Гази.
На тлі поновлення бойових дій 17 листопада Нетаньягу заявив про необхідність демілітаризації Гази та підтвердив категоричну відмову Ізраїлю визнавати державу Палестина.
Станом на початок грудня 2025 року переговори про остаточне врегулювання конфлікту перебувають у "критичному моменті", де посередники, зокрема Катар, намагаються узгодити питання виведення ізраїльських військ та введення міжнародних сил безпеки.
20 грудня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що незабаром у Газі буде створено нову структуру управління. Вона складатиметься з міжнародної ради та групи палестинських технократів. Згодом у регіоні розгорнуть міжнародні військові сили.
