Після припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС у жовтні 2025 року ситуація з продовольчою безпекою у Секторі Гази помітно покращилася: голод, який фіксували влітку, вдалося зупинити. Попри це, у жовтні-листопаді 2025 року понад 500 тисяч людей перебували у фазі "надзвичайної ситуації", а 100 тисяч — у "катастрофічній".
Про це йдеться у звіті експертів ініціативи IPCIntegrated Food Security Phase Classification (IPC), тобто Інтегрована класифікація фаз продовольчої безпеки — інструмент аналізу та ухвалення рішень у сфері продовольчої безпеки. Адмініструється Комітетом з розгляду питань голоду, що складається з міжнародних експертів, який оприлюднили 19 грудня.
За даними організації, ситуація покращилася завдяки зменшенню інтенсивності бойових дій та розширенню доступу для гуманітарних і комерційних поставок продовольства. Станом на дату оприлюднення звіту люди в Газі мають два прийоми їжі на день замість одного у липні. Очікується, що до квітня 2026 року кількість людей, які перебувають у фазі "катастрофи", скоротиться до менш ніж 2000 осіб.
Водночас ситуація залишається нестабільною. Гостре недоїдання спостерігається на критичному рівні в районі Газа та на серйозному рівні в районах Дейр-ель-Балах та Хан-Юніс. Понад 70% населення живуть у тимчасових притулках і залежать від допомоги. В IPC попереджають: за найгіршого сценарію, який передбачає відновлення бойових дій і припинення гуманітарних поставок, усьому Сектору Гази загрожуватиме голод до середини квітня 2026 року.
Видання AP повідомило, що координаційний орган ізраїльської армії з питань допомоги Газі (COGAT) та Міністерство закордонних справ Ізраїлю відкинули висновки звіту. За їхніми даними, обсяги допомоги значно перевищують потреби населення. Міністерство заявило, що IPC ігнорує величезний обсяг допомоги, що надходить до Гази, оскільки група покладається переважно на дані, пов'язані з вантажівками ООН, які становлять лише 20% усіх вантажівок з допомогою. В IPC у відповідь заявили, що їхній звіт базується на даних ООН та COGAT і враховує як гуманітарні, так і комерційні вантажівки.
Що відомо про ситуацію в Секторі Гази
Події на Близькому Сході загострилися 10 серпня 2025 року, коли Ізраїль розпочав наступальну операцію задля встановлення контролю над містом Газа.
Паралельно розвивався дипломатичний процес: у вересні Генасамблея ООН підтримала декларацію про створення двох держав, а Білий дім представив власний мирний план із 20 пунктів.
13 жовтня на саміті в Шарм-ель-Шейху лідери США, Катару, Туреччини та Єгипту підписали угоду про припинення вогню. У межах цих домовленостей відбувся масштабний обмін: ХАМАС повернув усіх 20 живих ізраїльських заручників, а також тіла загиблих, тоді як Ізраїль звільнив майже 2 000 палестинських в'язнів.
Проте, вже 19 жовтня перемир'я порушили через взаємні звинувачення. 28 жовтня прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу наказав завдати "потужних ударів" по Сектору Гази.
На тлі поновлення бойових дій 17 листопада Нетаньягу заявив про необхідність демілітаризації Гази та підтвердив категоричну відмову Ізраїлю визнавати державу Палестина.
Станом на початок грудня 2025 року переговори про остаточне врегулювання конфлікту перебувають у "критичному моменті", де посередники, зокрема Катар, намагаються узгодити питання виведення ізраїльських військ та введення міжнародних сил безпеки.
