Президент Європейської Ради Антоніу Кошта скликає спеціальне засідання з питань трансатлантичних відносин. Воно заплановане на 22 січня.
Про це повідомила речниця президента Євроради журналістам 19 січня, передає кореспондентка Суспільного.
Спеціальне засідання призначене на 22 січня о 19:00 за брюссельським часом. Головним приводом для термінового зібрання стала серія ультиматумів з боку президента США Дональда Трампа.
Заступник головного речника Європейської комісії Олоф Ґілл на брифінгу розповів, що в Брюсселі триває інтенсивна підготовка до врегулювання кризи у відносинах зі Штатами, що загострилася через ситуацію навколо Гренландії.
"Нашим пріоритетом є взаємодія, а не ескалація. Іноді найбільш відповідальною формою лідерства є стриманість. І саме відповідальне лідерство є основною рисою президентки фон дер Ляєн і, власне, Європейського Союзу в цілому", — наголосив Олоф Ґілл.
Речник підтвердив, що президент Європейської ради Антоніу Кошта розглядає можливість позачергового засідання Євроради вже цього тижня для розв'язання "гренландського питання".
Щодо можливої зустрічі Урсули фон дер Ляєн та Дональда Трампа на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Ґілл зазначив, що наразі така зустріч не запланована.
Також Олоф Ґілл зазначив, що ЄС бачить спільний із Вашингтоном інтерес у підтримці миру та безпеки в Арктиці, зокрема в межах співпраці через НАТО, що робить територіальні суперечки довкола Гренландії ще більш контрпродуктивними.
Водночас Єврокомісія дала чіткий сигнал: якщо США таки запровадять мита, ЄС готовий до рішучих дій. Брюссель має у своєму розпорядженні необхідні інструменти захисту економічних інтересів і застосує їх у разі потреби.
Також цього дня стало відомо, що міністр економіки та фінансів Франції Ролан Лескюр оголосив про скликання екстреної зустрічі голів фінансових відомств країн G7. Головною темою переговорів стане захист торговельного суверенітету та колективна відповідь на погрози США запровадити мита через суперечку довкола Гренландії.
Раніше, 18 січня, відбулося позачергове засідання послів Євросоюзу, через заяву Трампа щодо нових тарифів проти союзників Данії та Гренландії. Тоді Кошта написав, що консультації з державами-членами щодо ситуації навколо Гренландії підтверджують спільну відданість принципам міжнародного права, солідарність із Данією та Гренландією, а також "трансатлантичну" зацікавленість у мирі та безпеці в Арктиці, зокрема, через співпрацю в межах НАТО.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься доти, поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії. За кілька днів німецькі військові покинули острів.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
