Позачергове засідання послів Євросоюзу, яке 18 січня збирали через заяву президента США Дональда Трампа щодо нових тарифів проти союзників Данії та Гренландії, завершилося. Очільник Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що скликає засідання європейських лідерів "найближчими днями".
Про це Суспільному повідомив європейський дипломат. Кошта анонсував позачергову зустріч Євроради на своїй сторінці в соцмережі X.
Під час позачергового засідання 18 січня посли країн-членів Європейського союзу обговорювали відносини між ЄС і США, а також скоординували підхід до політики Трампа. Дипломат, з яким спілкувалися кореспонденти Суспільного, не надав додаткових подробиць через обмежений формат, в якому проводили засідання.
Антоніу Кошта написав, що консультації з державами-членами щодо останньої напруженості навколо Гренландії підтверджують спільну відданість принципам міжнародного права, солідарність з Данією та Гренландією, а також "трансатлантичну" зацікавленість у мирі та безпеці в Арктиці, зокрема через співпрацю в межах НАТО.
Голова Євроради додав, що оцінка, згідно з якою нові тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та є несумісними з торгівельною угодою між Євросоюзом та США, є спільною, але що вони готові продовжувати конструктивну взаємодію зі США з усіх питань, що становлять загальний інтерес.
"З огляду на важливість останніх подій та з метою подальшої координації, я вирішив скликати позачергове засідання Європейської Ради найближчими днями", — написав Кошта.
За інформацією Суспільного, засідання планують провести до кінця наступного тижня за фізичної присутності глав держав. Дата ще визначається.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку США. 1 червня Трамп планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки США не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова Гренландія.
